У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
Диплом юриста Андрій Дмитренко отримав 2014 року, встигнувши ще студентом попрацювати помічником адвоката, юрисконсультом. Потім була робота, пов’язана з підготовкою договорів у сфері інтелектуальної власності, юристом — у музичних лейблах. Музика увійшла до переліку хобі хлопця з появою в домі гітари і міцно закріпилась у лідерах ще в шкільну пору.
— Музичну школу я закінчив одночасно із загальноосвітньою, — розповідає Андрій. — Потайки навіть розглядав варіант вступу до Київської муніципальної академії музики імені Глієра. Але вирішив, що бути юристом і займатись музикою більш реально, а от професійному музиканту стати юристом проблематичніше. Коротше кажучи, юриспруденція дає можливість брати до рук гітару.
Отже, ще студентом Дмитренко почав виступати на сцені, спочатку одноосібно. Був таким собі singer-songwriter — музикантом, який пише, створює та виконує власний музичний матеріал, зокрема тексти та мелодії. Працював у стилі indie-folk. Потім «сколотив» гурт, а у 2015 році вперше приміряв військовий однострій. І що цікаво, районний військкомат столиці мобілізував Андрія до… військкомату.
— Але згодом отримав нове призначення — до 1-ї окремої танкової бригади на посаду офіцера-психолога, — продовжує розповідь Дмитренко. — Справа в тому, що коли я проходив навчання в університеті на військовій кафедрі, то отримав ще й військову спеціальність — правовиховна робота. Отже, з порушниками військової дисципліни я працював спочатку виховними методами, а за необхідності перетворювався в представника караючого органу (посміхається). Та завжди намагався знаходити з порушниками консенсус, і мені більш імпонують виховні методи.
У липні 2016 року лейтенант юридичної служби Дмитренко розпрощався з військовою частиною і знову занурився в цивільну юриспруденцію та повернувся до створеного ним гурту ADM:T.
— Я граю на гітарі і співаю, один друг мій грає на етнічних духових інструментах, двоє інших — на бас-гітарі та на ударних, — прокоментував Андрій склад гурту. — Звісно, так тривало до 24 лютого минулого року. Як і всі чоловіки, якнайшвидше евакуював дружину з дворічною донькою, а потім — до військкомату. У Солом’янському і Оболонському районах мене не прийняли, а от центр комплектування та соціальної підтримки Шевченківського столичного району виявився більш гостинним.
Пів року Дмитренко виконував обов’язки юриста позаштатно, а з вересня отримав посаду помічника командира батальйону територіальної оборони з правової роботи. Андрій зазначає, що потрібен був певний час, аби з юриста тютюнової корпорації зрости до військового зі знанням специфіки армійської юриспруденції.
— Базових юридичних навичок на початках мені вистачало, — говорить Дмитренко. — Але зі становленням батальйону потрібно було вивчати багато керівних документів та наказів. І як отче наш знати, яким документом регулюються ті чи інші дії та заходи. Дві мої цивільні посади до мобілізації були пов’язані з оптимізацією будь-яких правових документів. Умовно кажучи, якщо до мене потрапляв договір на 10 сторінках, моє завдання полягало в тому, щоб скоротити його до двох сторінок, залишивши головне. В армійському середовищі з цим складніше — багато паперової роботи. А отже, поки що оптимізовувати не вдається.
— А як із пісенною творчістю? — запитую співрозмовника.
— Дякувати побратимам, у мене тут є гітара, — відповідає Андрій. — Але не пишеться і рідко співається. Можливо, згодом Муза навідається до мене, але нині творчість поставлена на паузу. Єдиною приємною подією стало те, що «Нова пошта» вподобала мою пісню «Лісостеп» і використала куплет у рекламному ролику. Було трохи дивно, адже цю композицію я написав ще 2017 року, але тільки зараз «новопоштарі» її помітили. Вважаю, що в нашого гурту є більш цікаві і мелодійні пісні. Та й у багатьох сучасних українських виконавців є композиції не гірші за наші.
Якихось планів на майбутнє Андрій Дмитренко остерігається будувати: все покаже час. За його словами, сьогодні він пишається тим, що приносить користь своїй військовій частині, що служить поруч із мотивованими побратимами і готовий виконувати свій військовий обов’язок до Перемоги над ворогом. А після неї буде великий сольний концерт.
