У натовпі — студенти, айтівці, ветерани й військові у пікселі. За кілька метрів рекрутери пояснюють різницю між підрозділами та спеціальностями,…
Про це на брифінгу в Military Media Center нагадав представник Центру досліджень трофейного та перспективного озброєння та військової техніки Генерального штабу Збройних Сил України старший лейтенант Андрій Рудик.
— З кожним століттям існування людства артилерія впевнено виборювала статус найбільш руйнівної зброї, — сказав Андрій Рудик. — Починаючи з другої половини ХІХ століття, артилерійське озброєння досягло не лише здатності за короткий час не залишати каменя на камені від населених пунктів, а й змінювати природний ландшафт, стираючи ліси та перетворюючи рівнини на місячний пейзаж. Про людське тіло не доводиться навіть і говорити. Війна, як форма протистояння, перетворилася на війну артилерій.
Представник дослідного Центру навів кілька промовистих фактів результатів застосування артилерійського озброєння: понад 60% втрат під час війни спричинені артилерією; за півтора року облоги Сараєва артилерією було повністю знищено 35 тис. будівель; північнокорейська артилерія за одну годину стрільби може вбити та поранити 200 тис. людей.

— Якщо перші дві тези стосуються кількості загиблих та руйнувань, спричинених артилерійським озброєнням у війнах минулого, то третя — є продуктом аналізу і спробою передбачити наслідки використання артилерії у війні ХХІ століття на прикладі протистояння Північної та Південної Кореї, — зауважив Андрій Рудик.
За його словами, всупереч численним прогнозам щодо домінування повітряної складової у конфліктах майбутнього, артилерія продовжує залишатися якщо не вирішальним, то основним фактором у веденні бойових дій.
— На превеликий жаль, Україна та українське суспільство переконалися в цьому на власному гіркому досвіді, — сказав Андрій Рудик та підкреслив, що одна справа — якби ракетні війська та артилерія застосовувалися суто на полі бою. — Тоді світ не знав би жахливих руйнувань, страждань, горя та сліз скаліченого цивільного населення.
Однак ми живемо в іншій реальності, наголосив військовий: «В якій артилерія вбиває та нівечить не лише комбатантів та військові об’єкти, а й цивільних людей, їхні квартири, будинки, ферми, школи, церкви, лікарні».
Андрій Рудик нагадав, що саме тому людство декілька разів намагалося регламентувати використання ракетного та артилерійського озброєння.
— Проте жодна конвенція, міжнародний договір чи угода не врятували десятки тисяч загиблих мешканців Сеулу, Вуковара та Грозного від балістичних ракет та різних артилерійських снарядів — як заборонених, так і «легальних». Не врятували й мешканців багатьох населених пунктів України, — сказав представник Центру досліджень Генштабу ЗСУ.
У ніч на 24 травня противник завдав масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ударних БПЛА, ракет повітряного, морського і наземного базування.
Кількість постраждалих унаслідок масованої атаки на Київ зросла до 56.
Колись Андрій працював на м’ясокомбінатах, а тепер став командиром танкового взводу і нагороджений Срібним хрестом.
Російські війська під час масованого повітряного удару вночі 24 травня застосували балістичну ракету середньої дальності «Орєшнік».
У ніч на 24 травня на Київщині внаслідок російських обстрілів загинули двоє людей, ще 9 — постраждали.
Український офіцер, який завжди був вірний присязі.
У натовпі — студенти, айтівці, ветерани й військові у пікселі. За кілька метрів рекрутери пояснюють різницю між підрозділами та спеціальностями,…