Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
Командир однієї із бригад авіації Повітряних Сил ЗСУ вручив орден «За мужність» ІІІ ступеня родині загиблого захисника-вертолітника Віктора Пенькового.
— Ваш чоловік і батько є справжнім героєм, який віддав своє життя заради захисту Батьківщини. Він був справжнім майстром своєї справи, який міг змусити залізне серце машини битися знову, — зазначив командир бригади, вручаючи високу нагороду вдові загиблого Світлані, сину Максиму та доньці Вікторії. — Ми, його побратими, віримо, що частинка Віктора назавжди лишиться на рідному аеродромі, якому він присвятив більшу частину свого життя. А ми зробимо все, щоб пам’ять про мужнього воїна ніколи не згасла.
Старший бортовий авіаційний технік Віктор Пеньковий від початку широкомасштабної агресії рф активно долучився до бойових дій. Ризикуючи життям, підполковник Пеньковий у складі екіпажу вертольота Мі-8 неодноразово виконував польоти на знищення ворожої техніки та живої сили противника.
Завдяки сміливості та рішучим діям екіпажу в травні минулого року в районі Троїцького на Донеччині було знищено 100 російських окупантів, 30 одиниць броньованої та спеціальної техніки. Мужні та професійні дії вертолітників допомогли підрозділам Сухопутних військ зупинити наступ військ противника на цьому напрямку.
Загалом на території тимчасово окупованої Донецької області екіпаж успішно виконав майже 30 бойових вильотів, під час яких випустив 444 некеровані ракети класу «повітря-земля» по колонах та позиціях противника.
читайте також:
Загинув підполковник Пеньковий у листопаді 2022-го: екіпаж Мі-8 під командуванням полковника Хоміка був підбитий із ПЗРК противника.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі Віктор Пеньковий був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
— Життя мого чоловіка було сповнене любов’ю до родини, друзів і побратимів, до праці та рідної землі, — сказала Світлана. — А ще він був безмежно закоханий у небо. І загинув Віктор як незламний Герой — із вірою у Перемогу, захищаючи Україну від вбивць-окупантів, боронячи спокій рідних, оберігаючи життя нащадків. Ми — родина офіцера, тому зробимо все від нас залежне, аби нести плани і мужність Віктора далі.
