Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
«Це п’ятизірковий у нас!», — каже військовослужбовець одного з підрозділів Сил ТрО ЗСУ з позивним «Цар». Чоловік показує бліндаж, в якому мешкає разом із двома побратимами.
У передпокої розташований умивальник. У «спальні» біля входу стоїть буржуйка. Двоповерхові ліжка зроблені з деревини. Сюди, у своє вимушене житло на час служби, чоловіки провели електрику та інтернет.
— Все самі робили. Розкопували, різали деревину. Тут три шари колод, насип. Думаю, мінометний вогонь витримає, — розповідає «Цар».
До повномасштабного вторгнення чоловік був офіцером запасу. У цивільному житті він підприємець. Займається встановленням сантехніки, водопроводів, систем опалення. На одній зі стін бліндажа висить картина з дерева. «Її власноруч виготовив ще в дитинстві, — згадує командир. — До свого бліндажа привіз картину з дому, щоб було затишніше».
На кухні тим часом вариться розсольник і тушкуються ребра до каші. Обід для армійців готує «Вайс». Чоловік жартує: жінка погодилась вийти за нього заміж тільки після того, як дізналася, що він вміє готувати. Ця навичка знадобилася йому і в армії, хоч за фахом «Вайс» — водій:
— Самі змайстрували пічку. Купили собі казанки. Волонтери привезли холодильник. Із заліза з автотехніки зробили димохід.
Власноруч облаштували для себе армійці спортивний майданчик. З металевих труб зробили штангу й турніки.
Перше, що показує військовий із позивним «Дід» у своєму бліндажі, — дитячі малюнки та вишиту бісером ікону. Оберіг, зроблений школярами, армієць носить на руці:
— У нас тут і вимірювач вологості, підсилювачі інтернет-зв’язку та мобільної мережі. А грубка гріє так, що можна, як у лазні натопити. У нас усе зроблено за останнім словом техніки!
«Дід» воює з росіянами вдруге. Чоловік служив з 2014-го по 2016 рік. Найважчим для нього періодом після початку повномасштабного вторгнення став місяць, коли родина «Діда» буда в окупації на Київщині. Нині ж його родина в безпеці. До рідних чоловік планує повернутися після перемоги.
…Військовослужбовець із позивним «Цар» каже, що налаштовувати побут було не складно:
— Облаштовували так, як ми українці вміємо жити. У мене здебільшого хлопці із сільської місцевості, тому все це збудовано їхніми руками, з фантазією. Вони в мене всі теслярі, до столярної справи мають стосунок.
Фото: Віктор Дехтяр
