Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
«Якщо не я, тоді хто?». Саме з такої думки розпочалася військова служба молодого стоматолога Володимира. 24 лютого для нього було завжди традиційним святом – день народження дружини. Ранок у такий холодний день починався з приготування кави для коханої і вручення подарунків. Але у 2022 році такий звичний день розпочався із вибухів і криків дружини: «Вставай, війна почалася!».
– Я навчався у Дніпропетровській державній медичній академії за спеціальністю «стоматологія». Там закінчив і військову кафедру. Прекрасно усвідомлював, що був у першій черзі для призову, але мені вистачило два дні, аби вирішити піти на службу і захищати свою країну, – поділився військовослужбовець з кореспонденткою АрміяInform.
З самого початку чоловік отримав позивний «Муха» і вже сприймає його як друге ім’я. Почав свою службу офіцером-психологом, потім пройшов «пекельні» напрямки командиром взводу. Нині служить за фахом – начальником медичної служби.
– Незважаючи на те, що ми з моїм підрозділом побували в певні моменти у справжньому пеклі, і дні ніби ніколи не закінчувалися, я бачу великий позитив у спілкуванні з людьми. В армії не буває поняття «я» – лише «ми». Усі на своїх місцях і працюють заради однієї мети – скорішої Перемоги, а це, безперечно, мотивує і дає багато сил для звільнення нашої української землі, – додав «Муха».
Після нашої Перемоги офіцер мріє продовжувати свою справу, яку вважає покликанням у житті – лікувати людей та рятувати життя.
Фото автора
