У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Завітавши нещодавно у власних потребах в один із київських магазинів мисливської зброї та спорядження, був дещо здивований цікавою сценкою. Кілька офіцерів обирали для себе, як стало зрозуміло з їхньої розмови з продавцем, сучасні недалекобійні мисливські нарізні гвинтівки й карабіни. Подумалося: ну яке, до біса, полювання, коли в країні йде велика війна, твоє місце на фронті зі штатною зброєю, що чергами стріляє? Було б ще зрозуміло, якби вони купували мисливський варіант СВД.
Поспішаючи, придбав необхідне в іншого співробітника крамниці, краєм вуха мимоволі чуючи розмову колег, та рушив далі у службових справах. Одначе, в свідомості щось таке із почутого не давало спокою, й через нетривалий час наче осяяло: посеред іншого чоловіки обирали для зброї … серйозний тактичний обвіс! Отут стало професійно цікаво — навіщо? Найповніші відповіді на це отримав від провідного фахівця в одному з найкращих у столиці магазинів зброї.
… У магазині, оглядівшись, дивуюся широкому асортименту мисливського озброєння українського та закордонного виробництва. Тому, познайомившись із Федором Клименко, який працює в цьому бізнесі далеко не перший рік та надавав послуги навіть зі спеціалістами з високоточної стрільби, починаю розмову з цього.
— Пане Федоре, наскільки знаю, в перші тижні навали рашистів майже весь бізнес з продажу мисливської вогнепальної зброї в країні був згорнутий. А отепер, навіть попри потреби фронту, в будь-якому озброєнні — знову розквітає. Чому так?
— Можу це пояснити на власному прикладі. Мене велика війна застала в Харкові, де я також працював у одному з магазинів зброї. З початку березня 2022 року, в умовах масованих обстрілів та дій російських диверсійних груп, у місті транспорт вже не працював. Тому ми за допомогою військових спочатку вивезли весь наш наявний арсенал на зберігання у визначені спеціалізовані бази.
Потім ми з колегами ще місяць робили для сил оборони Харкова все, що могли: надавали їм усі наші товари включно з лінійкою тактичних обвісів для тюнінгу стрілецького озброєння, модернізували, ремонтували штатну зброю вояків, випробували та пристрілювали її потім у нашому закритому стрільбищі довжиною 200 метрів. Тут, у Києві, де я працевлаштувався з квітня, ситуація була аналогічною.
У перші місяці нашестя не було аніяких поставок зброї та боєприпасів, обвісів для тюнінгу, пристосувань і аксесуарів. Але коли росіян відкинули від столиці й стало зрозуміло, що Україна вистоїть, всі проблеми з постачанням майже повністю відпали. З нами одразу почали активно співпрацювати вітчизняні та закордонні партнери. Вони надають сучасну нарізну й гладкоствольну зброю, все необхідне для її тюнінгу. Маємо також поставки зброї лінійки АК, знятої з українських баз зберігання та переробленої на спеціалізованих підприємствах в мисливські рушниці й карабіни.
— Можете сказати, які категорії населення та з яких міркувань тепер купують у вас вогнепальну зброю? Особливо цікавить, яке місце посідають серед них чинні військові, фронтовики.
— Кожен українець у воєнний час й не тільки повинен мати можливість захистити свій дім, родину, життя й свободу. Тому цивільних клієнтів у нас вдосталь. Але левову частку наших покупців, на відміну від довоєнного часу, справді складають саме військовослужбовці, представники інших структур Сил оборони. Причину цього, на перший погляд, парадоксального явища, знаю з їхніх слів. Тут діє цілий мотиваційний ланцюжок.
Зараз військовослужбовці озброєні переважно стрілецькими зразками радянських часів платформи АК (автомати й кулемети калашникова. — Авт.). А вони у своїй штатній комплектації абсолютно не відповідають тим умовам, які диктує сучасна війна, війна в Україні. Наприклад, для високорослих людей з довгими руками нерегульована довжина прикладу робить швидке й точне прицілювання складним.
Вже не кажу про відсутність пристосувань на штатні автомати й кулемети різноманітних оптичних прицілів останніх поколінь, додаткових рукоятей чи ліхтарів, адаптацію зброї під шульгу і так далі. А хлопці аргументовано бажають мати осучаснену, максимально ефективну для використання у бою зброю. Затим вони за чималі гроші тюнінгують її тактичними обвісами під особисті потреби, виходячи зі специфіки власної бойової спеціалізації.
Утім, як кажуть, після ротацій на фронт чи після поранення їхня штатна зброя здається, куди скажуть. Але більшість з них не впевнена у тому, що її не перезакріплять за іншим вояком, або ж не пошкодять при зберіганні до їхньої наступної ротації до повернення на фронт. В багатьох випадках вояки не ризикують залишати в буквальному сенсі слів дорогоцінний тюнінг на зброї — демонтують та залишають при собі до повернення в зону бойових дій.
Але без зброї вони почуваються незахищеними. Це зрозуміло, позаяк на війні вони «зростаються» зі своїми автоматами, кулеметами й гвинтівками. Тому за можливості приходять до нас за сучасною мисливською зброєю для захисту власних домівок і родин. Купують і гвинтівки, й елементи тактичного обвісу, які можна легко перекинути на свою штатну й навпаки тощо! Наскільки мені відомо, зброї на фронті нашим воякам вистачає, і є можливість її вибору.
До речі, такий «синдром незахищеності» народилися в більшості українців від 24 лютого минулого року: на тебе суне до зубів озброєна орда, а тобі навіть власну родину боронити нічим. З цих причин йдуть до нас і чинні вояки, і ті, хто ще знаходиться в резерві чи не залучені на фронті тероборонці та поліцейські, й вже демобілізовані через поранення ветерани. Вони чітко розуміють, що росіяни ще довго не вгамуються. А проблем зі збереженням зброї, коли йдеш на війну, немає.
Довідково. Відповідно до статті 12 Інструкції № 622 «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення і використання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та вибухових речовин» встановлено, що дозволяється за погодженням з органами поліції, де зареєстрована зброя, передавати її уповноваженій особі без права нею користуватися, або здавати свою зброю на тимчасове зберігання до органів поліції зі внесенням в особову справу відповідного запису.
— Пане Федоре, а якій саме нарізній зброї наші вояки віддають перевагу, і чому?
— Частіше за все це різноманітні рушниці й карабіни платформи AR-15 калібру 5,6 мм від різних торговельних марок. В армійському варіанті це, наприклад, гвинтівки від українського виробника UAR-15 натівського калібру 5,56 мм, хоча реальний їхній калібр складає також 5,6 мм. Хочу зауважити, що вироби платформи AR-15 універсальні, високоточні, здатні тюнінгуватися будь-якими обвісами й пристосуваннями під абиякі стрілецькі потреби для ведення вогню на різних дистанціях.
Другу позицію у вояків займає лінійка карабінів АК. Ми отримуємо їх від наших українських спеціалізованих виробників. Вони адаптують нові автомати, зняті з баз зберігання, під ведення вогню виключно одиничними пострілами та із застосуванням автентичних — не армійських — магазинів для патронів. У виробах цієї лінійки перероблені ударно-спускові механізми дійсно виключають ведення автоматичного вогню.
Ще в них відсутнє кріплення для штик-ножа та встановлений спеціальний незнімний штифт у приймальну шахту магазина, щоби туди було неможливо вставити армійський магазин. Магазини ж цивільного зразка мають під той штифт спеціальну виточку. Третя лінійка — нарізна зброя української лінійки «Форт».
— Чи існують якісь перестороги для ваших не дуже досвідчених потенційних клієнтів?
— Звичайно. По-перше, треба завжди пам’ятати, що користуватися автоматичною зброєю мають право тільки ті, хто на те уповноважений, і тільки в бойових умовах. Тому не варто намагатися кустарно переробити чи замінити, скажімо, ударно-спусковий механізм мисливського карабіна платформи АК під ведення автоматичного вогню. Це чистий кримінал.
Й по-друге: не раджу користуватися патронами армійського зразка для стрільби з мисливської зброї, якщо вони до неї підходять. Це — засторога для тих, хто ласий поза законом використовувати «ліві» армійські боєприпаси. Стволи більшості мисливських карабінів та рушниць не розраховані на стрільбу цими більш потужними боєприпасами, й зношуються у такому випадку катастрофічно швидко.
— Дякую за бесіду, пане Федоре.
P.S. Читайте найближчим часом: все, що треба знати про отримання дозволів на придбання, зберігання й носіння вогнепальної мисливської зброї, та наскільки складно їх отримати.
Фото автора
