Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
У надзвичайній ситуації, коли довкола гримить канонада, чутно сильні вибухи й здається, що тремтять стіни, всім важко та страшно, а дітям з порушеннями слуху найважче. Адже їхні й без того чутливі вушка зазнають негативного впливу. Тож дорослі поруч мають бути особливо уважні до таких дітей. Днями на базі Міносвіти відбувся онлайн-вебінар на тему «Територія безпеки: психологічна підтримка дітей з порушеннями слуху у закладах освіти під час повітряної тривоги». Учасники заходу обговорили, як убезпечити дітей з порушеннями слуху в умовах війни.
— Важливо при цьому враховувати вікові властивості дітей: з найменшими слід говорити в ігровій формі, уникаючи травматичних моментів, з дітьми старшого віку необхідно формувати позитивне світосприйняття, доцільно обговорювати безпекові правила та алгоритми дій у надзвичайних ситуаціях, — розповіла у своїй презентації таких кроків сурдопедагог КЗО «Дніпропетровський обласний методичний ресурсний центр» Ольга Мандоліна. Вона наголосила, що безпорадність і непідготовленість батьків, педагогів чи опікунів заважає їм захистити дітей. Слід бути готовими до надзвичайних ситуацій і чітко знати порядок дій щодо підтримки дітей з порушеннями слуху. Важливе значення має рівень зниження слуху, різновид слухових пристроїв та ступінь адаптованості такої дитини, а також стан її мовлення.
Під час артобстрілів та гучних бомбардувань необхідно дотримуватись таких рекомендацій:
- слухові пристрої НЕ вимикати, адже вони не тільки дають можливість чути, а й оберігають слух, у них є функція шумопоглинання;
- надіти кріплення слухового пристрою;
- зменшити гучність;
- заощаджуючи заряд батарейок, можна користуватися одним пристроєм на вусі, яке чує краще;
- «голе» вушко можна захистити вушною затичкою, навушником, рукою, тканиною;
- у разі гучних вибухах — відкрити рота й ковтати слину.
Під час бомбардування слухова система може постраждати — це відчуття сильного болю, втрата рівноваги, контузія аж до втрати слуху, травми через вплив звуку з високим рівнем децибелів.
Міносвіти на основі рекомендацій ДСНС розробило алгоритм дій для освітніх закладів під час оголошення повітряної тривоги. Діти мають перейти в облаштоване укриття, узявши «тривожні» рюкзаки. Крім загального переліку необхідних речей (одяг, їжа ліки, вода тощо), діти з порушеннями слуху повинні мати із собою слуховий пристрій, а також батарейки до нього та кріплення (дитина повинна вміти самостійно обслужити свій слуховий пристрій), а також блокнот і ручку (особливо, якщо вона має порушення мовлення) чи свисток, аби в разі потреби привернути до себе увагу. У такої дитини має бути записка не лише з особистими даними й контактами батьків, а й з описом її стану: погано чує, не чує, не говорить тощо.
Перебуваючи з дитиною з вадами слуху в укритті, слід дотримуватися низки правил:
- пояснювати, що відбувається, уникати інформаційного вакууму, адже не розуміючи (не чуючи), що відбувається, дитина здатна нафантазувати щось, що її злякає;
- коментувати свої дії, попереджувати про наміри;
- створити наскільки можливо комфортне місце (відгородити куточок для неї, ящиками, картоном, сумками), але не затуляти весь простір укриття;
- не залишати дитину саму;
- забезпечити відчуття захищеності й допомогти адаптуватися.
Треба підготуватися, аби було чим розважити дитину в укритті. Зокрема вплив на тактильну сферу допомагає знизити тривожність. Особливо ефективними будуть обійми, масаж, тактильні ігри, заняття з пластиліном чи піском, загортання в ковдру, торкання різних поверхонь тощо. Корисними будуть заняття, спрямовані на зорову сферу: розглядання картинок у книжках, коміксів, об’єктів навколо (наприклад, назвати все зелене або все кругле навколо), перегляд мультфільмів чи фотографій. Дихальні вправи також сприятимуть заспокоюванню й адаптації дитини до надзвичайної ситуації: позіхання, надування кульок, піддування пір’їнки чи клаптика паперу.
Педагоги чи батьки мають заздалегідь відпрацювати низку таких заходів, щоб уникнути паніки, а також врахувати індивідуальні особливості дітей з порушеннями слуху.
У надзвичайній ситуації дорослі повинні обов’язково контролювати емоційний стан дитини, адже можуть спостерігатися кризові стани: ступор, страх, агресія, істерика, панічна атака, плачі, загострення хронічних хвороб.
Практичний психолог КЗО «Криворізька спеціальна школа «Сузір’я» Дніпропетровської облради Яна Барабаш запропонувала практичні поради батькам для зниження рівня тривожності, боротьби зі страхами у дітей з порушенням слуху:
— Якщо дитина переживає стан тривожності або страху в надзвичайній ситуації, головне — створити тілесний контакт. Тобто обійняти, сісти на рівні очей, взяти за руку, озвучити емоції, які вона переживає: «я розумію тебе, тобі складно, ти втомилася».
— Передусім дорослим слід заспокоїти себе, не панікувати й пам’ятати, що дитина — як дзеркало, — зазначила психологиня. — Якщо дитина бачить, що ви спокійні, ваше дихання рівне, вона поводитиметься так само.
Водночас вона описала ефективну техніку для зняття напруги: пригадати улюбленого мультиплікаційного персонажа малюка й запропонувати дитині порухатися як він, наприклад як черепашка чи рибка. Така гра відвертає увагу й дарує дитині позитивні емоції.
Будьте чуйні до дітей з порушеннями слуху, адже вони можуть бути дуже вразливі через події навколо й потребують вашої уваги.
Захід відбувся в межах «Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки» за ініціативою першої леді України Олени Зеленської МОН спільно з ГО «Підтримай дитину».
