Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Напередодні Дня вшанування захисників Донецького аеропорту наші кореспонденти мали можливість поспілкуватись з одним з учасників героїчної оборони летовища у січні 2015-го.
Це військовослужбовець ЗСУ Віталій П’ясецький, про якого АрміяInform вже писала.
Чи змінився Віталій за ці вісім років? Чим відрізняються нинішні бойові дії від тих, що були у січні 2015-го? Та що з бойовим духом у нинішніх військовослужбовців? Про це читайте в нашому матеріалі.
— Однозначно, інтенсивність бойових дій нині в рази є вищою, ніж те, що було у січні в Донецькому аеропорті. Важко було тоді в терміналах, але це не можна порівняти з тим, у яких умовах воює піхота зараз. На цьому етапі війни збільшилась інтенсивність артилерійських, ракетних обстрілів. Немає місця, де ти можеш на сто відсотків бути в безпеці. У 2014-2015 роках до того ж ворожа авіація не працювала, — розповідає Віталій.
Він каже, що частина хлопців, які пройшли з ним оборону ДАПу, нині знову воюють у лавах ЗСУ.
— Щодо нашого бойового духу тоді й зараз, то великої різниці не бачу. Єдине, що зараз менше розмов про «зраду», — відмічає військовий.
Він додає, що бачить зміни в собі, які сталися від 2015-го й до сьогодні:
— Тепер у мене менше моментів, коли впадаєш у відчай. Більш тверезо дивлюсь на стресові ситуації. І хлопцям, які приходять до нас по мобілізації і без досвіду, стараюсь спокійно все пояснювати, обґрунтовувати, розвіювати їхні страхи та сумніви… Нині стараюся бути обережним і зайвий раз не випробовую долю. Але якщо треба поїхати та поміняти хлопців на позиції — неважливо, де вона й наскільки там гаряче — їду й роблю свою роботу.
читайте також:
Віталій зауважує, нині його спеціалізація повністю відрізняється від тої, що була у 2015-му.
— У чомусь нова спеціальність набагато цікавіша, але менш ризикована. Тепер ми постійно прикриваємо піхоту. І, буває, що часто перебуваємо з ними в тісній взаємодії, поряд на позиціях або за ними. Але коли перетинаємося, то розуміємо, наскільки піхоті зараз складно.
Фото — з особистого архіву військовослужбовця
