Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Чергову невдалу спробу пояснити пересічним росіянам, навіщо потрібна «спецоперація в Україні», 18 січня зробив сам путін. Виявляється, що буцімто «метою сво є припинення повномасштабних бойових дій, які відбуваються на Донбасі з 2014 року».
Цікаво, що ще буквально наприкінці грудня зрадник ходаковський, назвавши українців «рейдерами», дещо риторично запитував: «Чи маємо ми ще претензії на цю «житлову площу» та чи зараз інше стратегічне завдання? Чи зараз у принципі не до стратегії? Якщо немає стратегії, то війна стає процесом заради процесу, а це неприпустимо».
Насправді, хто є дійсними рейдерами, визнав уже навіть великий друг путіна сербський президент Олександр Вучич, який ще нещодавно повідомив, що пвк «вагнер» вербує на війну громадян його країни. 18 січня в інтерв’ю Bloomberg він заявив:«Ми не підтримуємо вторгнення росії в Україну. Для нас Крим — це Україна, Донбас — це Україна. Так і залишиться».
А щодо рейдерства, то саме воно є ознакою росії, яка за її офіційною історією стала найбільшою країною у світі «виключно за рахунок оборонних дій».
У своєму фейковому поясненні стосовно війни в Україні путін вчергове використав пропагандистську тезу про «наших громадян на наших територіях». Крім того, у такий спосіб він вчергове підтвердив своє звання самозванця-історика і ця його риторика триває ще від1990-х.
У ці фейки диктатора ніхто не вірить на Заході і тому роблять усе можливе для України, щоб загнати путіна на його територію і більше ніколи не випускати за її кордони. Насамперед ментальні. Адже саме через проблеми з ними у ватажка кремля й з’являються «наші громадяни на наших територіях».
Джерело: Центр стратегічних комунікацій SPRAVDI
