Доброволець 57-ї бригади Олександр Роменський — один із тих, хто пройшов фронт, поранення, реабілітацію і нині шукає рівновагу між болем,…
Організація з безпеки і співробітництва в Європі залишається вагомою установою, яка працює з питаннями міжнародних відносин. Саме ОБСЄ була посередником щодо врегулювання російсько-української війни, яка розпочалася у 2014 році.
Але широкомасштабне вторгнення рф 24 лютого 2022 року призвело до змін роботи інституції в Україні. Більше про поточну роль та перспективи дипломатичної роботи нашої держави з ОБСЄ та країнами-учасницями розповів АрміяInform Радник Постійного Представництва України при міжнародних організаціях у Відні Віталій Литвин.
— Чого Ви очікуєте від головування Північної Македонії в ОБСЄ у 2023 році?
— На нашу думку, у 2022 році досить принципову і правильну позицію зайняла Польща під час головування в ОБСЄ. Дійсно, Україна має подякувати польським партнерам за ту принциповість, яку вони проявили. Оскільки ОБСЄ як організація досить детально дотримується правил. Дуже часто головуючі в ОБСЄ країни позиціювали себе досить нейтрально. Вони намагалися не давати якихось оціночних суджень, не приймати будь-які сторони. І з нейтральної позиції керувати організацією.
Польща, мабуть, перша країна, яка проявила себе не лише як рівновіддалена голова, але і як гарант дотримання тих цінностей, на яких базується діяльність ОБСЄ. З перших днів широкомасштабного вторгнення рф в Україну Польща була принциповою, називаючи речі своїми іменами.
Фактично у 2022 році Організація перейшла у формат роботи, який можна назвати як no business as usual, тобто ми не працюємо так, як завжди. Існує агресивна війна росії проти України.
Що Україна насамперед очікує від головування Північної Македонії в ОБСЄ впродовж 2023 року — це продовження цього підходу політичного керування цією організацією. Як ми побачили з виступу чинного голови ОБСЄ, який був у Відні з візитом на попередньому тижні. Буяр Османі виступав на засіданні Постійної Ради ОБСЄ.
Наразі зрозуміло, що Північна Македонія декларує таку готовність продовжувати здійснювати регулювання організації на тих засадах, які вже були застосовані Польщею.
Усім державам-учасницям ОБСЄ було зазначено про принципову позицію Північної Македонії, що тематика агресивної війни росії проти України залишатиметься ключовим пріоритетом під час її головування. 16 січня відбувся візит чинного голови ОБСЄ, міністра закордонних справ Північної Македонії пана Османі в Україну. Османі мав зустрічі з представниками найвищого керівництва України.
— Якою є нині політична ситуація всередині ОБСЄ?
— Попри те, що є позиція головування, існує ще позиція ключових партнерів. Ви знаєте, що ОБСЄ поєднує 57 держав-учасниць. Це охоплює досить велику площу дуже різноманітних країн за політичним устроєм та цінностями, яких там дотримуються. Якби там не було, завжди є країни, які мають різні точки зору.
Ми маємо визнати, що в ОБСЄ є країни, які виступають за необхідність більш широкого діалогу (між Україною та рф. — Авт.), доцільність питань ізоляції росії і таке інше. Безумовно, ці країни перебувають у фокусі уваги МЗС України.
Це те, з чим Україні треба мати справу та поширювати якомога більше об’єктивної інформації про деструктивні наслідки агресії росії. Також працювати з партнерами, створювати нові партнерства, тому що ОБСЄ це організація, яка функціонує на засадах консенсусу. Всі рішення, які ухвалюються в цій організації, потребують згоди всіх держав-учасниць, тобто навіть одна держава, яка не підтримає проєкт рішення, ховає останнє.
Щонайменше одна така держава це росія, з якою за умов агресивної війни ми не можемо мати переговорів тут в ОБСЄ чи на інших майданчиках. Але є інші держави. Є держава співучасник агресії білорусь. Є держави, які постійно намагаються просувати думку про те, що Україні треба почути росію.
Від Північної Македонії ми очікуємо принципового головування. Поки триває агресивна війна росії проти України, а росія не демонструє жодних ознак готовності до її припинення та переведення питання в конструктивне русло. Безумовно, з виконанням тих обов’язкових вимог, на яких наголошує Президент України, міністр закордонних справ України.
Маю на увазі:
· Виведення всіх російських військ з території України;
· Повне відновлення територіальної цілісності у міжнародно визнаних кордонах, включаючи АР Крим, територію Донецької та Луганської областей;
· Створення спеціального трибуналу для російських воєнних злочинців.
— Робота місії ОБСЄ в Україні була призупинена після 24 лютого. В якому форматі триває відновлення роботи організації в Україні?
— Через деструктивну позицію росії було заблоковано мандати 2 польових операцій ОБСЄ в Україні. Мандат Спеціальної Моніторингової Місії був заблокований 31 березня 2022 року. І мандат координатора проєктів ОБСЄ в Україні був заблокований також наприкінці червня 2022 року.
Польової присутності ОБСЄ в Україні більше немає. Але впродовж 2022 року українська дипломатія продовжувала працювати — як з партнерами в організації, так і з політичним та виконавчим керівництвом ОБСЄ. Результатом цього стало підписання наприкінці вересня 2022 року листів, обмін якими відбувся між МЗС України та Секретаріатом ОБСЄ.
Українська дипломатія змогла відновити проєктну діяльність ОБСЄ в Україні. Оскільки росія планово блокує бюджет організації, то проєкти будуть реалізовуватися на позабюджетній основі. Є група країн-донорів, які будуть виділяти кошти. І ОБСЄ продовжує роботу над своїми проєктами в Україні. Це спеціальний представник головування, він же є координатором проєктів, посол Генрік Вілладсен, який повернувся до Києва 16 січня.
Є певна структура, яку вдалося спільними зусиллями разом із партнерами створити. Ці проєкти будуть базуватися на ключових потребах України, що продиктовані війною росії проти нашої держави. Це такі питання, як розмінування та відповідна роз’яснювальна робота. Оскільки є жертви через те, що люди не завжди знають правила поведінки, коли вони знаходять якісь вибухонебезпечні предмети. Також матеріальне забезпечення служб та структур, насамперед ДСНС України, Національної поліції, спеціальними засобами для проведення розмінування. Водночас координація дій та обмін досвідом.
Треба враховувати, що ОБСЄ це політична організація. Вона створювалася свого часу для того, щоб спонукати країни, які мали різносторонні погляди на ключові питання безпеки до діалогу.
Сьогодні дуже важливим для країн-партнерів України є те, що росія продовжує залишатися учасницею ОБСЄ. Україна неодноразово висловлювала свою позицію — росія навіть морально не гідна входити до лав цієї організації.
Тут є ціла низка питань, про які можна згадати — блокування москвою місій ОБСЄ, її бюджету. Треба не забувати, що з березня 2022 року саме росія незаконно утримує трьох колишніх співробітників СММ ОБСЄ в Україні з-поміж українських громадян. Двом з них вже були пред’явлені фейкові судові рішення. Їх звинувачують у шпигунстві та державній зраді. Когось одночасно за двома статтями — що є нонсенсом з юридичної точки зору.
росія не віддає ОБСЄ автомобілі, які залишаються на окупованій росіянами території. Те, що робить рф, можна охарактеризувати як акт агресії щодо самої організації, де вона досі перебуває.
— Як тоді можна вигнати рф з ОБСЄ?
— На жаль, сьогодні не існує механізму виключення держави-учасниці, тобто формально така процедура ніде не прописана. І, відповідно, на неї не можна послатися. Аби таку процедуру створити, треба ухвалити рішення з боку всіх держав-учасниць. Однією державою залишається росія, яка такі ініціативи блокує або заблокує в разі потенційного подання.
Тому є таке замкнене коло. Але це не означає, що ми не маємо працювати. Маємо шукати історичні приклади з виключення з ОБСЄ. Це стосується колишньої Югославії.
росія не єдина держава, яка створює проблеми в ОБСЄ. Щонайменше співучасником її агресії є білорусь.
— Якою Ви бачите роль ОБСЄ в створенні нової архітектури європейської безпеки?
— ОБСЄ за своєю природою, виходячи з того функціоналу, який в неї є, може вирішувати багато вагомих завдань. Зокрема, обговорення нової архітектури безпеки в регіоні. В організації зібрані всі держави регіону, створено умови для діалогу.
Те, про що говорять українські дипломати під час зустрічей відповідного рівня, стосується того, щоб ОБСЄ не втратила своє обличчя. Не втратити той авторитет, який дозволить цій організації стати майданчиком для вагомої дискусії у майбутньому.
Українські дипломати намагаються працювати по максимуму з партнерами, з керівництвом організації, щоб була її видимість та своєчасність в реагуванні та діях.
Усі ми були свідками нещодавньої трагедії в Дніпрі, де росія вчинила черговий злочин, поціливши у житловий будинок. Тут дуже важливі політичні оцінки. Ми очікуємо швидкої реакції на подібні дії рф. Це важливо з точки зору багатьох процесів, зокрема щодо подальшої відповідальності росії.
Є реакція на трагедію в Дніпрі від головуючого Буяра Османі, від Генеральної секретарки ОБСЄ Гельґи Шмід. Це те, що має бути кожного разу, коли росія здійснює деструктивний крок.
Щочетверга в ОБСЄ відбуваються засідання постійної ради, які є непублічними. Це дискусії професіоналів, де присутні всі 57 послів держав-учасниць організації. І там росія чує досить чіткі сигнали від наших партнерів, що ті будуть стояти з Україною, надавати всю необхідну допомогу аж до повної перемоги над рф.
Це важливий сигнал, оскільки навіть ухвалюючи певні рішення в себе в москві, росіяни мають розуміти вищезгадану позицію держав-учасниць.
Фото Twitter OSCE, Ukrainian Mission to OSCE & UN in Vienna, Bujar Osmani
