Проте реальність значно масштабніша. Сьогодні цей навчальний заклад є інтелектуальним центром оборони, що готує фахівців, без яких неможлива сучасна війна. Офіцери бойового…
Міністр оборони України Олексій Резніков подякував силам оборони та іноземним партнерам, під час заходів з відзначення фахівців, чий професійний внесок допомагає Україні перемагати.
— Сьогодні воюють і наші ЗСУ, і Національна гвардія України, і прикордонники, і СБУ, і ГУР МОУ, і ДСНС, і цивільні люди, які забезпечують сьогодні цей переможний рух — це те що надихає весь світ. І сьогодні повірте мені, як міністру оборони, який комунікує з міністрами оборони наших дружніх країн, так званий клуб «Рамштайн» — це більше 50-ти країн. Всі вони кажуть: «Ми з вами до кінця, і кінцем ми вважаємо вашу перемогу на полі бою» — це дуже важливо, — відзначив Олексій Резніков.
Міністр оборони України наголосив на тому, що сьогоднішні успіхи на полі бою були би не можливими без суттєвої допомоги іноземних партнерів.
— Сьогоднішня війна, яка є війною в русі, забезпечується ресурсами наших партнерів, але саме головне духом і волею України. І я вважаю, що треба завжди вміти казати: «дякую». Раніше ми навіть мріяти не могли про те, що нам дадуть, наприклад Patriot, вартість якого мільярд доларів, а підготовка, яка складає 10 місяців, — мінімальна. Сьогодні ж є рішення, що наших офіцерів підготують за 10 тижнів. Такі зобов’язання взяли на себе американські партнери, — розповів Олексій Резніков.
Він висловив свої сподівання стосовно того, що нинішній рік стане для нашої країни переможним.
— Я вірю, що цей рік стане роком перемоги. Ми постійно говоримо про це з партнерами, і вони вірять в нашу з вами перемогу. Вони хочуть вже сьогодні бути партнерами цієї перемоги, їм подобається ця ідея, вони смакують це слово. Приклад вам розкажу навіть. На день Незалежності я хотів відзначити наших партнерів державними нагородами. Коли я їхав на «Рамштайн», то повіз їх з собою, але юридична процедура не дозволила їх вручити. Тоді я запропонував Ллойду Остіну, що можу передати нагородити пізніше через посла чи аташе. На що він поплескав мене по плечу та сказав, що йому не потрібні нагороди чи медалі, і що якщо я дійсно хочу зробити йому приємно, то маю занурити цю медаль у Дніпро, коли звільнять Херсон (це було до Херсонської кампанії). Звісно, коли це відбулося, я написав йому смс зі словами: «Так, зроблено, медаль у Дніпрі», — розповів Олексій Резніков.
