«На передовій не буває дрібниць, там виживаєш завдяки побратимам та мудрості» «Ситуація на фронті дуже складна. Піхотинці перебувають на передньому краї, перші бачать ворога, відкривають…
Міністр оборони України Олексій Резніков подякував силам оборони та іноземним партнерам, під час заходів з відзначення фахівців, чий професійний внесок допомагає Україні перемагати.
— Сьогодні воюють і наші ЗСУ, і Національна гвардія України, і прикордонники, і СБУ, і ГУР МОУ, і ДСНС, і цивільні люди, які забезпечують сьогодні цей переможний рух — це те що надихає весь світ. І сьогодні повірте мені, як міністру оборони, який комунікує з міністрами оборони наших дружніх країн, так званий клуб «Рамштайн» — це більше 50-ти країн. Всі вони кажуть: «Ми з вами до кінця, і кінцем ми вважаємо вашу перемогу на полі бою» — це дуже важливо, — відзначив Олексій Резніков.
Міністр оборони України наголосив на тому, що сьогоднішні успіхи на полі бою були би не можливими без суттєвої допомоги іноземних партнерів.
— Сьогоднішня війна, яка є війною в русі, забезпечується ресурсами наших партнерів, але саме головне духом і волею України. І я вважаю, що треба завжди вміти казати: «дякую». Раніше ми навіть мріяти не могли про те, що нам дадуть, наприклад Patriot, вартість якого мільярд доларів, а підготовка, яка складає 10 місяців, — мінімальна. Сьогодні ж є рішення, що наших офіцерів підготують за 10 тижнів. Такі зобов’язання взяли на себе американські партнери, — розповів Олексій Резніков.
Він висловив свої сподівання стосовно того, що нинішній рік стане для нашої країни переможним.
— Я вірю, що цей рік стане роком перемоги. Ми постійно говоримо про це з партнерами, і вони вірять в нашу з вами перемогу. Вони хочуть вже сьогодні бути партнерами цієї перемоги, їм подобається ця ідея, вони смакують це слово. Приклад вам розкажу навіть. На день Незалежності я хотів відзначити наших партнерів державними нагородами. Коли я їхав на «Рамштайн», то повіз їх з собою, але юридична процедура не дозволила їх вручити. Тоді я запропонував Ллойду Остіну, що можу передати нагородити пізніше через посла чи аташе. На що він поплескав мене по плечу та сказав, що йому не потрібні нагороди чи медалі, і що якщо я дійсно хочу зробити йому приємно, то маю занурити цю медаль у Дніпро, коли звільнять Херсон (це було до Херсонської кампанії). Звісно, коли це відбулося, я написав йому смс зі словами: «Так, зроблено, медаль у Дніпрі», — розповів Олексій Резніков.
