Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Президенти України, Литви та Польщі зустрілися 11 січня 2023 року у Львові на другому саміті Люблінського трикутника та напередодні 160-річчя нашого спільного Січневого повстання (1863-1864 років), спрямованого проти тиранії й гніту, та виступили з такою заявою:
Засуджуючи у найрішучіший спосіб повномасштабне військове вторгнення росії в Україну, що підриває основи міжнародного порядку, заснованого на правилах,
відзначаючи безпрецедентну роль і обсяг допомоги, наданої Польщею та Литвою із самого початку російської агресії, включно з гуманітарною та військовою допомогою, а також негайною енергетичною підтримкою,
повністю підтримуючи невід’ємне право України на самооборону та вибір власних заходів безпеки,
посилаючись на непохитну підтримку Європейським Союзом і НАТО незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах від 1991 року,
враховуючи значний внесок України в безпеку євроатлантичного регіону та за його межами, зокрема шляхом стримування військової загрози з боку росії,
твердо підтримуючи всі зусилля, спрямовані на забезпечення негайної фінансової стабільності України та її відновлення й відбудови задля сталого, процвітаючого й демократичного майбутнього як повноправного члена Європейського Союзу,
сподіваючись на продовження процесу модернізації української економіки та інших реформ, щойно дозволять умови,
твердо підтримуючи всі міжнародні зусилля щодо надання системної фінансової підтримки українцям, які перебувають за кордоном, а також тим державам, які забезпечують найбільш необхідну гуманітарну допомогу, включно з Польщею та Литвою,
беручи до уваги Конституцію України, яка визначає набуття повноправного членства у Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору як стратегічний курс держави,
відзначаючи підтримку переважною більшістю населення України інтеграції держави до ЄС і НАТО,
підтверджуючи зобов’язання зміцнювати спільні зусилля у забезпеченні подальшого прогресу на шляху впровадження стандартів і принципів ЄС і НАТО, а також інтеграції України до Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу,
вітаючи Спільну заяву президентів дев’яти центрально- та східноєвропейських держав — членів НАТО від 2 жовтня 2022 року, яка наголошує на підтримці членства України в НАТО та закликає держави Альянсу значно збільшити військову допомогу Україні,
вітаючи Спільну заяву президентів Латвії, Литви, Польщі та Румунії від 25 листопада 2022 року щодо регіональної безпеки та європейської інтеграції, яка наголошує на подальшій підтримці інтеграційного шляху України до ЄС і НАТО,
Лідери Люблінського трикутника:
- підтверджують багатовікові стратегічні зв’язки між Україною, Литвою та Польщею, які колись утворювали одну державу, що слугувала бар’єром від тиранії зі сходу;
- підтверджують готовність надалі зміцнювати обороноздатність України. Литва та Польща підтримуватимуть Україну стільки, скільки буде потрібно, зокрема продовжуючи надавати потужну військову, оборонну, політичну, дипломатичну, економічну, логістичну та гуманітарну допомогу;
- домовилися сприяти потужній політичній, практичній та матеріальній підтримці з боку НАТО та ЄС для України з метою забезпечення спроможності Української держави ефективно захищати свої території на суші, на морі та в повітрі;
- підтверджують необхідність прозорого процесу відбудови та відновлення України після війни. Україна та Литва визнають вирішальну роль Польщі як хаба для відправлення допомоги, необхідної для відновлення України;
- підтверджують свій намір взаємодіяти на тристоронньому, європейському та міжнародному рівні щодо питання деокупації територій України, тимчасово окупованих росією, зокрема використовуючи механізм Кримської платформи;
- підкреслюючи суверенне рішення України щодо мирного процесу, висловлюють свою підтримку скликанню Глобального саміту формули миру, ініційованого Україною з метою консолідації міжнародної підтримки плану, що його презентував Президент Володимир Зеленський на саміті лідерів G20 на Балі 15 листопада 2022 року;
- підкреслюють свою підтримку створенню відповідно до принципів міжнародного права спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії російської федерації проти України з метою притягнення до відповідальності винних у цьому злочині;
- висловлюють готовність провести тристоронні консультації щодо міжнародних гарантій безпеки для України до набуття членства в НАТО на основі пропозицій, ініційованих Україною в межах Київського безпекового договору від 13 вересня 2022 року;
- вітають значний прогрес України у просуванні на шляху євроатлантичної інтеграції, зокрема стосовно досягнення взаємосумісності зі стандартами НАТО, що демонструють Збройні Сили України на полі бою;
- домовилися про подальший розвиток ЛитПолУкрбригу як операційної платформи для тристоронньої військової співпраці, а також як важливого формату посилення військової взаємодії та ініціатив із розбудови потенціалу між Україною та НАТО;
- відзначають, що члени НАТО Литва та Польща підтримують Україну в тому, щоб стати частиною Альянсу, щойно це дозволять умови, докладаючи зусиль для досягнення консенсусу серед союзників;
- підкреслюють важливість історичного рішення Європейської ради від 23 червня 2022 року про надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС та вітають значний прогрес, досягнутий Україною у виконанні рекомендацій Європейської комісії. Литва та Польща підтверджують свою повну відданість підтримці України у відкритті переговорів про вступ, щойно це дозволять умови, з метою набуття нею повноправного членства в ЄС. Україна визнає лідерську роль Польщі та Литви, президенти яких одними з перших подали запит щодо надання Україні статусу кандидата;
- наголошують на важливості розширення Чорноморської зернової ініціативи на інші морські порти України та високо оцінюють внесок України у зміцнення глобальної продовольчої безпеки, зокрема завдяки успішній реалізації гуманітарної ініціативи «Зерно з України»;
- підкреслюють необхідність для України сприяти співпраці, підтримці та створенню рівних умов для польських, литовських та інших іноземних інвестицій, а також іншої ділової діяльності в процесі відновлення України;
- наголошують на важливості багаторівневого залучення України як держави-учасниці до діяльності в межах ініціативи «Тримор’я». Литва та Польща як повноправні члени «Тримор’я» сприятимуть участі України в різних проектах з метою полегшення післявоєнного відновлення, зокрема у сферах енергетичної інфраструктури, транспорту та цифровізації;
- домовилися провести наступний саміт Люблінського трикутника.
Від України — Президент Володимир Зеленський
Від Литви — Президент Гітанас Наусєда
Від Польщі — Президент Анджей Дуда
Джерело: Офіс Президента Україна
