Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка (ВІКНУ) — це сучасний військовий навчальний заклад, який готує фахівців з повною…
Дорогий народе!
Я щиро вітаю мільйони українських родин, які сьогодні збираються разом, аби провести Святий вечір і зустріти першу зорю. Вона сповіщає про Різдво Христове.
Це свято злагоди та єднання сім’ї. А всі ми разом – велика українська родина. І хоч би де ми перебували зараз – удома, на роботі, в окопі, в дорозі, в Україні чи за кордоном, – наша родина єдина як ніколи. У своїй мужності, незламності, взаємоповазі та взаємодопомозі.
Єдина у своїй вірі в єдину перемогу.
Ми однаково її наближаємо. Щодня. Однаково стоїмо одне за одного, пліч-о-пліч. Щодня. Захищаємо свою землю, свою культуру, свої традиції, свою віру. Як це робили наші предки козаки – захисники віри й церкви Христової. І так, як це робили всі їхні нащадки та продовжувачі традицій нашого війська й нашого народу.
Наші предки вірили, що ввечері напередодні Різдва душі померлих родичів спускаються з небес. Як співається, побачити тих, кого лишили на землі. Сьогодні духи наших предків допомагають нам кожного дня. Бити тих, хто прийшов на нашу землю. Ми живемо в особливі часи. І всі наші свята – особливі. І ми змушені порушувати деякі наші традиції, аби захистити наші традиції.
На свята не можна вдягати темний або старий, поношений одяг, аби біда не приходила в дім. Але біда прийшла в наш дім 24 лютого 2022 року, тож із того часу ми не в білих одежах і б’ємось із чорними силами.
До гостей потрібно ставитися особливо привітно та дбайливо. До гостей – так, але не до окупантів. У святий день не можна прибирати й виносити з дому сміття, але ми б’ємося з чортами й виносимо сміття з нашого дому понад 300 днів поспіль. Заборонено шити й в’язати, але ми плетемо маскувальні сітки та шиємо бронежилети, долаючи зло. В ці дні наші предки не ходили на полювання, але ми б’ємось, аби не стати здобиччю й перемогти звіра.
Це бачить Бог. Це бачить світ. «Колядку дзвонів», написану на музику Миколи Леонтовича, переспівують у понад 150 варіаціях. Український «Щедрик» дарує різдвяний дух усій планеті. Дух надії, дух добра й дива. Цьогоріч цей дух світу дарує не тільки наша музика, а й українська відвага, незламність, нескореність, непереможність. Наші предки вірили, що в ніч на Різдво відкриваються небеса. І якщо в цей час попросити вищі сили про свою мрію, вона неодмінно здійсниться.
Сьогодні мрія в усіх нас одна. Нехай у кожну родину прийде злагода, у кожну домівку – достаток, на українську землю – перемога, а з нею – тисячолітні мир і процвітання.
Бажаю всім щасливого Різдва та смачної куті!
Бережіть себе, бережіть свої родини, бережіть нашу Україну!
Христос рождається! Славімо його!
