У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
Попри те, що ракетні удари по українській енергосистемі агресор став завдавати регулярно й щоразу вони стають дедалі дошкульнішими, українські енергетики та ППО навчилися їм ефективно протистояти. Утім, ракети ще продовжують нищити вузлові енергетичні об’єкти, щоби, як вважають у кремлі, вся Україна поринула не тільки в блекаут, а й у болото поразницьких настроїв.
Ну, Київ вони «за три дні» вже брали…
Цілі для повітряних атак визначають не військові
Розпочнемо з того, що для підготовки до ракетних атак росіяни використовують усі доступні їм ресурси: повітряну, наземну, агентурну розвідку, аналітиків з вивчення соціальних мереж українських користувачів, різноманітні пабліки та власних фахівців з питань енергетики. Масовані ракетні удари по українській енергосистемі, стратегії ударів розробляють якраз професійні енергетики високої кваліфікації. Про це розповів колишній керівник Укренерго Юрій Касіч.
На його погляд, вони добре знають, куди треба бити, щоби завдати якомога більшої шкоди. Багато хто з цих фахівців свого часу навчалися в одних інститутах або ж співпрацювали в мирний час із нашими галузевими спеціалістами й, звичайно, добре знають структуру української енергосистеми. Тому головним чином нині під удари підпадають підстанції з дороговартісним обладнанням, яке не так просто замінити. Окрім того, агресор перейшов до обстрілу не лише передавальних, а й генеруючих потужностей наших регіональних систем.
Чому Україні вдається швидко відновлювати свою енергосистему
На думку директора Центру досліджень енергетики та радника міністра енергетики України Олександра Харченка, жодна інша країна ЄС не впоралася би навіть з однією такою атакою. Франція чи Італія, приміром, одразу й надовго залишились би повністю без світла. Але з нами в росіян — й тут проблеми.
Ключова мете усіх їхніх атак — розвалити нашу енергомережу на ізольовані шматки. Якби їм це вдалось, наші великі регіони мали би повний блекаут. Але ми відбуваємося частковим вимкненням електроенергії лише в деяких районах та містах, маневруючи потужностями. Позаяк наша енергомережа має найбільшу стійкість саме як об’єднана енергосистема, яку знищити фізично неймовірно важко.
Агресор це чудово розуміє, через що намагається нищити вузлові підстанції, які з’єднують енергосистему воєдино, не даючи змогу здійснювати перетоки електроенергії з профіцитних регіонів у дефіцитні. А для нас це більш шкідливо, ніж удари по електростанціях. По-перше, електростанцію не так просто знищити. Одиничний ракетний удар знищує, скажімо, підстанцію, але не знищує електростанцію в критичному масштабі. По-друге, трансформаторних підстанцій значно більше, ніж електростанцій і захистити їх наявними системами ППО не так легко.
Після кожного нового обстрілу країна втрачає унікальне обладнання, необхідне для відновлення енергосистеми як єдиного організму. Але слід не забувати й про те, що Україна має розгалужені потужності, які створювалися ще в радянські з часи в розрахунку на високий рівень споживання гігантами промисловості. Тому ці потужності та щоденна героїчна робота енергетиків з відновлення пошкоджених об’єктів не дозволять росіянам влаштувати їхній «апокаліптичний» сценарій з вимкненням світла в усій країні.
Фото з відкритих джерел
