І ці удари вже мають більший вплив на суспільні настрої всередині росії, аніж їхні шалені втрати на фронті. Китайські товари…
Спочатку прессекретар кремля пєсков оприлюднив фейкове ствердження, що буцімто «жоден «мирний план» не може існувати, якщо він не враховує входження до складу росії чотирьох нових регіонів». А 29 грудня вже й очільник мзс рф лавров окреслив межі російських зазіхань на територію України. Звичайно, щоб зафіксувати їх і все одно продовжувати «сво».
— Висуваючи різноманітні ідеї та «формули миру», Зеленський плекає ілюзію домогтися за допомогою Заходу виведення наших військ із російської території Донбасу, Криму, Запоріжжя та Херсонщини, виплат росією репарацій, явки «з повинною в міжнародні трибунали» тощо. Ми на таких умовах ні з ким розмовляти не будемо. Чи залишилися на територіях, підконтрольних київському режиму, адекватні політики сказати важко, — заявив лавров.
Насправді, якщо лавров, наприклад, вважає, того ж біглого киву «адекватним українським політиком», то це насамперед говорить про неадекватність самого очільника мзс. По-друге, після оприлюднення «генеральної лінії партії», на нього з пєсковим образилися навіть «Z-патріоти». Так, захар прилєпін, з одного боку, назвав ці кордони «прилюдним приниженням» для офіційної москви, а з іншого, визнав, що «ніхто нічого нам не віддасть. Ні чотири області, ні дві».
По-третє, цілком вірогідно, що більш чітко артикулюючи свої забаганки наприкінці цього року, вже з наступного кремль спробує понизити градус «великої екзистенційної війни з Україною та колективним Заходом» до рівня «територіальної суперечки між двома країнами».
І саме в такий спосіб надалі позиціонуватиме конфлікт у світі. Мовляв, «Україна вважає ці території своїми, а ми – своїми. Таких конфліктів у світі багато. І ніхто в них особливо не втручається. Тому і в цей не варто».
Не вийде. Якщо московія не хоче слухати український народ (який відповідно до всіх опитувань готовий й надалі продовжувати війну до повного вигнання окупантів зі своєї міжнародно визнаної території), то нехай дослухається до свого.
До речі, придворна соціологія у вигляді всеросійського центру вивчення громадської думки 29 грудня з’ясувала, що буцімто «найбільш значущим здобутком війни з Україною для пересічних росіян стало меркантильне зняття водної блокади раніше окупованого ними Криму». «Історичне приєднання до складу рф чотирьох регіонів» московитів чомусь не цікавить.
Джерело: Центр стратегічних комунікацій SPRAVDI
