Доброволець 57-ї бригади Олександр Роменський — один із тих, хто пройшов фронт, поранення, реабілітацію і нині шукає рівновагу між болем,…
Світ у 2022-му дізнався про справжнє обличчя росії, сперечався, як зменшити вплив змін клімату на наше життя та спостерігав за масовими протестами в Ірані. Головною подією, яка змінила міжнародні відносини, стало широкомасштабне вторгнення рф в Україну 24 лютого. Рішення путіна остаточно знищити українську державність вплинуло не лише на Європу, але й на увесь світ. Поглянемо на те, що відбувалося у світовій політиці в році, що минає.
Сучасний світ переважно живе за правилами, створеними ще після Другої світової війни. А саме система Організації Об’єднаних Націй, увага до прав людини, непорушність міжнародно визнаних кордонів. Світопорядок, де лідерство за Заходом на чолі зі США. Водночас є країни, які прагнуть запропонувати альтернативу — це росія та Китай.
І події 24 лютого з вторгненням російських окупантів в Україну це про прагнення знищити світоустрій Заходу та побудувати власний. Антизахідна риторика росії аж ніяк не заважала європейським країнам активно торгувати з країною, що порушує міжнародне право.
Тривалий час росія маскувала свій геополітичний чи військовий вплив під начебто економічні проєкти. Найяскравіше це можна було побачити в енергетичній сфері, де такі проєкти, як Північний потік-2 та Турецький потік свідчили про геополітичний вплив росії через енергоресурси.
Після 24 лютого через санкції російська економіка переорієнтувалася із Заходу та Схід. А там Індія та Китай вже скуповують енергоресурси рф майже за безцінь.
Сам процес міжнародної ізоляції росії почався ще у 2014 році (виключення з Групи 8-ми, санкції за анексію Криму). Але у 2022-му перетворення рф на світового парія стало довершеним фактом. Хоча переломним моментом стане, коли росія позбудеться статусу постійного члена Радбезу ООН.
Побачивши жорстокість російських окупантів в Україні, світ був шокований. Хоча це мало різні наслідки в регіонах.
В Євроатлантиці події після 24 лютого призвели до остаточного юридичного закріплення росії як безпекової загрози. На саміті НАТО в Мадриді наприкінці червня було ухвалено нову Стратегічну концепцію Альянсу. У документі росія вже не була, як у попередній концепції 2010 року, партнером по боротьбі з міжнародним тероризмом, а загрозою для регіону.
НАТО також вперше згадало в концепції Китай: «Проголошені Китайською Народною Республікою (КНР) цілі й силова політика кидають виклик нашим інтересам, безпеці й цінностям. КНР застосовує широкий спектр політичних, економічних і військових засобів з метою збільшення своєї глобальної присутності й поширення зони впливу, при цьому не розголошуючи свої стратегію, наміри і плани нарощування військової сили».
Дійсно, Китай за минулі 20 років став потужним світовим гравцем. Ще б пак — друга економіка у світі! Геополітичне суперництво між Китаєм та США теж впливає на перебіг російсько-української війни.
Пекін уважно стежить за перебігом подій в Україні для того, щоб врахувати уроки задля потенційної експансії на Тайвань. Тайвань — це острів у Південнокитайському морі, куди після перемоги комуністів у громадянській війні мігрували китайські націоналісти з партії Гоміндан.
Тайбей запровадив санкції проти росії після 24 лютого та надає Україні гуманітарну допомогу. Посилився діалог як на міжпарламентському рівні, так і громадянського суспільства. Водночас варто розуміти, що більша співпраця між Україною та Тайванем викликає занепокоєння в КНР, де немає з лютого 2021 року українського посла. Що саме цікаво: Китай був найбільшим торговельним партнером України у 2021-му.
Захід прагне більше залучати до економічної співпраці країни Індо-Тихоокеанського регіону, бо побачив істотне посилення китайського впливу. Тим паче, що саме в ІТР до 2040 року буде 50 % світового ВВП (валовий внутрішній продукт. — Ред.) та 65 % населення Землі. Вищезгадані дані наведені з Канадської Індо-Тихоокеанської стратегії, що була затверджена в листопаді 2022 року. Подібні стратегії мають США, Євросоюз,Франція. Німеччина теж виступає за більше залучення в ІТР.
На тлі російської загрози Захід об’єднався у 2022 році. Причому варто говорити не лише про країни ЄС і НАТО, але й Республіку Корея, Японію, Австралію та Нову Зеландію. Не дивно, що саме ці 4 держави було запрошено на саміт Альянсу в Мадриді.
Захід визначає рф як пряму загрозу, в КНР як виклик, тобто як окремі випадки. Хоча російсько-китайська військова, економічна та політична співпраця має стратегічний, хоч і далеко не рівноправний характер.
Китай просто використовує російські природні ресурси для подальшого посилення у світі. Не забуваймо про Арктику, де росія досі домінує, зважаючи на радянську спадщину. Китай є приарктичною державою, яка активно торгує через Північний Льодовитий океан, зокрема на російських криголамах.
Тому не дивно, що генсек НАТО Єнс Столтенберг відвідував у серпні 2022 року Канаду. В Альянсі зрозуміли, що мілітаризація росією Арктики безпосередньо впливає на них. Поготів на Швецію та Фінляндію — колись нейтральні країни, які подали заявку на вступ до НАТО у травні 2022 року.
Кажучи про Арктику, відразу виникає тема клімату, адже збереження навколишнього середовища на Землі стало темою № 1 у XXI столітті. Зміни клімату зі збільшення температури впливають на економіку, здоров’я та навіть безпеку.
У 2022 році конференція ООН з питань змін клімату (COP27) відбулася в Єгипті. До речі, там вперше був національний павільйон України. Єдине про що вдалося домовитися між країнами світу — варто обраховувати збитки від змін клімату. Тепер уже мова йде не лише про збереження температури на певному рівні (Паризька угода 2015 року) чи перехід на відновлювальну енергетику, а й про конкретні рішення, що робити, дивлячись на реальну шкоду.
Важливим моментом є те, що конференцію про клімат було проведено в Африці — континенті, на якому різко відчувається нестача продовольства. Є території, де доступ до води вже є надбанням та рівнем прогресу. І 2022 рік ще раз показав визначальне значення африканських держав для майбутнього. Бо там теж буде мешкати більша частина населення Землі, як і в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Блокування росією портів України на Чорному та Азовському морі негативним чином вплинуло на світову продовольчу безпеку. За таких умов Захід прагнув більш активніше працювати з країнами Глобального Півдня (значним чином Африки та Близького Сходу), аби надати фінансову допомогу в підтримці їхніх економік.
У Латинській Америці 2022 рік позначився «лівим поворотом», коли до влади прийшли політики відповідних політичних поглядів. Як приклад, можемо навести президентські вибори у Бразилії, в яких переміг почесний голова Партії трудящих Лула да Сілва. Різка поляризація між правими та лівими залишається визначальною політичною рисою регіону. У зовнішній політиці країни Латинської Америки прагнуть менше орієнтуватися на США, а більше працювати з Китаєм.
Для України в міжнародному аспекті 2022 рік показав, що варто активізувати зусилля в Африці, Латинській Америці та Індо-Тихоокеанському регіоні. Широкомасштабне вторгнення рф в Україну вплинуло, без перебільшення, на весь світ. І тепер потрібно залучати нових партнерів задля спільного мирного майбутнього.
