У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
У Національній спілці журналістів України відкрито фотовиставку «Спалахи війни». Куратором виставки та автором більшості робіт є кореспондент інформаційного агентства Associated Press, фіналіст Пулітцерівської премії Єфрем Лукацький. Представлено також роботи фотографів Андрія Андрієнка, Сергія Нужненка, Влади та Костянтина Ліберових, Андрія Марієнка, Романа Чопа.
За кожною світлиною — історія. Біль, смерть, війна. Буча, Гостомель, Краматорськ, Бородянка, Бахмут, Харків… Цивільні і військові, живі, поранені та вбиті, закатовані росіянами люди.
Кожне фото — починаючи з гостомельських, що були зроблені 24 лютого 2022 року, і до сьогоднішніх, з Бахмута — це окремий сюжет, розказаний усьому світу. Це документальне свідчення, вирок росії.
Як сказав Сергій Томіленко, голова НСЖУ: «В один момент світ для українців перевернувся. Вся наша країна перетворилася на „гарячу точку“. І нині головне покликання українських журналістів — документування злочинів, які тут коять росіяни».
Єфрем Лукацький був на багатьох війнах — Ірак, Афганістан, Ічкерія, Сектор Ґази, Грузія. Він каже, що «жодна світлина не може зупинити війну. Але вона може її показати. У нас є багато фотожурналістів, в яких є сильні фотографії. Їх треба зібрати в єдиний фотобанк, видати окремою книжкою, мабуть, не одною, це має бути і обов’язково буде в підручниках новітньої історії».
Фото автора
