Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
«Ялта» — це напис на вході до бліндажа одного з підрозділів батальйону бригади Сил ТрО ЗСУ в Київській області. Так позицію назвав тутешній військовий, бабуся якого живе в тимчасово окупованому Криму. Як військові облаштували тут свій побут, як гріються, заряджають гаджети, що їдять і скільки часу їм треба, аби нагріти воду, — вони розповіли кореспондентам АрміяInform.
Усередині бліндажа тепло, як і на Кримському півострові в оксамитовий сезон. Тільки нині це тепло не від сонця, а від буржуйки.
— Буржуйка нас і гріє, і годує. Готуємо чай, підігріваємо їжу, — розповідає воїн на псевдо «Вишня».
Чоловік каже, що гріються також окопними свічками, які передають волонтери.
У куті біля буржуйки гріється собака Бурзумка. Її військові забрали з притулку, каже тероборонець «Козак». Він тепер господар і друг тварини. До зими підготував і її.
— На всіх гавкає, то ми завжди знаємо, що хтось наближається. Підготували і її, щоб не мерзла і не мокла. Вона зі мною постійно. І на чергуваннях ніколи від мене не відходить, тому їй пошили вологостійкий камуфльований комбінезон, — показує «Козак».
Аромат розчинної кави заповнює бліндаж і змішується із запахом диму від буржуйки та сосни. Саме з цієї деревини побудована споруда.
— Копали все вручну. На щастя, живемо в час прогресу, тому пиляли не руками, а пилкою. Носили колоди самі. Стінки будувати — ще більш-менш легко. Найважче було зробити перекриття, — згадує «Вишня».
У цьому бліндажі не живуть постійно, а перебувають на бойовому чергуванні. Тож спальні місця облаштували два. Для забезпечення світлом є генератор.
Фото Віктора Дехтяра
