Сьогодні, 22 грудня, в Україні відзначається День працівників дипломатичної служби. Наразі в умовах агресії рф проти України міжнародна підтримка для нас набуває особливо важливого значення. Значних зусиль для цього докладають і українські дипломати. Більше про роль дипломатії під час війни розповів директор Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ Геннадій Надоленко.
– Пане Геннадію, перед тим, як очолити Дипакадемію, Ви тривалий час були дипломатом і працювали на міжнародній арені. Скажіть, як нині відбувається підготовка дипломатів в умовах агресії рф? На що роблять акценти?
– У нас докорінно змінилася система навчання після 2016 року. Дипломатична академія зі звичайного академічного закладу перейшла на підготовку професійних кадрів. Ми стали закладом післядипломної освіти при Міністерстві закордонних справ.
Основний фокус після 2016 року йде на практичні речі, які пов’язані з професійною діяльністю дипломата. Знову-таки на підготовку людей, які пов’язані з міжнародними питаннями, тобто які працюють у державних установах. Наприклад, керівники міжнародних департаментів обласних адміністрацій, районних адміністрацій, працівники Міністерства закордонних справ.
Працюємо з підготовкою по європейській інтеграції, економізації діяльності, двосторонньої співпраці у сфері культури. Це не просто теорія, а реальні практичні речі, які можна застосувати дипломату на кожному кроці своєї роботи.
Нині в нас у Дипломатичній академії основний напрямок – це підготовка спеціалістів, наприклад, консулів перед від’їздом за кордон. Набирається група (20-30 осіб) і впродовж кількох тижнів проводимо заняття. У нас є курси спеціально для консулів.
Або ж, скажімо, їдуть люди вирішувати економічні питання. Тоді ми організовуємо курс лекцій, повністю присвячений економічній діяльності посольства – як це правильно робити стосовно міжнародних фінансових установах. Аналогічно готуємо фахівців із політичних та інших питань.
Обов’язковим для дипломата, який їде у відрядження, є навчання з регіональних студій, культури тощо. Дипломат має стати таким собі універсальним солдатом, який має знати все: від приготування борщу до збирання автомата. А також, де знайти автомат, запчастини до танка та як правильно це все провезти.А також правильно враховувати політичні моменти та володіти мовою країни перебування.
На сьогодні вимога до українського дипломата – це дві мови на рівні C1-C2. Основна діяльність Дипакадемії – це якраз мовні курси. Нині ми викладаємо більше ніж 10 мов, залежно від запиту МЗС. Наш сертифікат визнається у світі, тому що мовна підготовка в нас одна з найкращих.
– Що саме змінилося у Вашій роботі після 24 лютого?
– Після того, як почалася широкомасштабна війна, з 24 лютого Академія відновила свою роботу десь за 2 тижні. Більш-менш повноцінно ми почали проводити багато лекцій у режимі онлайн. На 30% збільшилася кількість англомовних лекторів. Раніше, якщо аудиторія дозволяла, викладач міг читати лекцію російською, то нині все читається здебільшого англійською.
Розповідаємо дуже багато прикладних, практичних речей, які можна використовувати в роботі. Напередодні 24 лютого ми провели курси домедичної допомоги для дипломатів. Багато наших дипломатів перебувають у гарячих точках, у країнах, де досить небезпечно. Та сама Південна Африка, Ліван, раніше було посольство у Сирії, Ізраїль, Пакистан, Індія. Є дуже багато регіонів, де наші дипломати перебувають в непростому середовищі. Тому домедична допомога дуже важлива для них, адже вони мають чітко розуміти, що робити коли людина поранена.
Я особисто це зрозумів, коли працював у Ізраїлі. Там теракти відбуваються дуже часто. Не скажу, що щодня, але раз на місяць точно.
– Чим наразі актуальний проєкт Тристоронньої дипломатичної ініціативи (Україна, Швеція, Естонія)?
– Після мого призначення на посаду директора я спілкувався з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою щодо розвитку Дипломатичної академії як закладу для викладання наших позицій іноземним дипломатам. У нас був один із напрямків – це залучення якомога більше іноземних дипломатів, аби їх тут, так би мовити, «українізувати». Робити нашими амбасадорами в їхніх країнах.
Нам є, що показати, є чому навчити, особливо нині з війною. Ми знаємо набагато більше, як показав досвід. Ми робимо дуже гарні курси тут по всіх дисциплінах.
У листопаді в мене була поїздка в Таллінн. Проводили там навчання. І хочу зазначити, що саме наші лектори виступили там на ура. Тиждень прослуховували українські лекції в Естонській дипломатичній школі. Пояснювали, з чим бореться Україна, що відбувається в Україні, як ми можемо з цим боротись та долучати інших країн до нашої спільної Перемоги.
– Як російсько-українська війна вплинула на зовнішню політику України?
– Загалом нас по-новому почав сприймати увесь світ, ми для них країна, яка стримує «дикого звіра». До прикладу, керівництво Дипломатичної академії Азербайджану розповідало нам, яка в них там нині непроста ситуація в регіоні Нагорного Карабаху. Показували мені статті російських аналітиків, де чітко було написано, що після України наступними для рф будуть Азербайджан, Молдова, Литва, Латвія, країни Центральної Азії.
Міністерство закордонних справ нині дуже добре виконує своє головне завдання – доносить у світі правду про те, що насправді чинить росія в Україні. Ми доводимо свою правоту досить активно. Можемо поглянути на голосування в ООН – там залишається всього декілька держав, які голосують з росією.
Навряд чи можна щось довести російським окупантам. Причому важливо розуміти, що росіяни підтримують дії своєї влади. У рф так влаштована пропаганда, що путіна з оточенням люблять та підтримують його діяльність. Якщо сьогодні провести в росії вибори, то там знову виграє путін, хоча саме він довів росіян до зубожіння.
– Чим для Вас нині є День працівника дипломатичної служби?
– Для мене це свято є важливим уже 28 років насправді. Я прийшов працювати в українську дипломатію у 1994 році. Як на мене, це непросте свято. Українська дипломатія нині стоїть на передових позиціях. Власне, як і завжди.
Хоча насправді ми дуже мало чуємо про українського дипломата. І ніхто не усвідомлює повністю, що дипломат – це дуже важка робота, де багато хто втратив своє здоров’я. Бо ти працюєш 24/7.
Це так здається, що дипломат тільки на прийоми походить і відпочиває там. До прийомів теж потрібно готуватися. І там дипломат завжди працює.
Дипломат – це не політик, який може будь-що розповісти. Він має зважувати кожне слово, яке озвучує.
– Після 24 лютого зовнішня політика України, а саме дипломатична співпраця, стала більш жорсткою та водночас прямолінійною. Президент України Володимир Зеленський постійно виступає перед парламентами іноземних держав. Як Ви оцінюєте, зважаючи на тривалий дипломатичний досвід, нинішні формати української дипломатії. Наскільки вони є ефективними?
– Президент України є тією людиною, яка формує міжнародну діяльність держави. Її впроваджує вже Міністерство закордонних справ і міністр. Насамперед багато що залежить від президента.
Нині, коли в нас усе поставлено на мапу виживання, то іншої політики, окрім відвертості, яка показує, що насправді тут відбувається, не може бути. Бо інакше ми просто не виживемо, а країна буде розірвана. Ми це розуміємо, тому ми не можемо нічого приховувати чи згладжувати.
Нам потрібно бути відвертими та прямолінійними – так, як це робить Президент. Тільки прямолінійність нас врятує.
І ми бачимо, як допомагає нам Європа, Сполучені Штати Америки, Канада та всі інші країни. Ніхто не стоїть осторонь. У нас дуже гарна робота Володимира Зеленського і міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, а також Офісу Президента, хто працює на міжнародному напрямку. Це їхня велика заслуга. Кожного дипломата на своєму місці.
– Саме поняття, як і діяльність дипломатії, змінюється, залежно від часів, вимог, керівництва держави тощо. Нині все більшої актуальності набувають публічна, культурна, навіть кулінарна, цифрова, медіа-дипломатія. Яким Ви бачите сучасного українського дипломата, які він повинен мати чесноти, скажімо, «за замовчуванням»?
– Головний лозунг нашої Дипакадемії – це три «П» – патріотизм, порядність, професіоналізм. Але до цього нині можна додати й нові поняття – публічність, опанування новітніх технологій тощо. Два роки тому ми заснували онлайн платформу для навчання наших дипломатів, яка стала дуже популярною.
Дипломат – це професіонал, який має володіти багатьма навичками, адже презентує свою країну на міжнародній арені. У нас тут відбуваються курси медицини, курси кулінарії, етикету і протоколу. Компанія Google проводить в Академії курси по роботі з їхніми сервісами для наших дипломатів. До 24 лютого планували розвивати спортивну дипломатію.
Людина, яка їде на дипломатичну посаду, має гідно представляти Україну в іншій державі. А головне – повинна не лише знати дуже багато, а й бути здатною працювати за будь-яких умов та обставин.
Фото Ольги Мосьондз, Facebook Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при МЗС
