У натовпі — студенти, айтівці, ветерани й військові у пікселі. За кілька метрів рекрутери пояснюють різницю між підрозділами та спеціальностями,…
Так званий очільник закордонного відомства рф лавров не може обходитися без якихось фейкових «заяв» чи голослівних звинувачень.
Наприклад, цього тижня він образився на те, що буцімто «протягом року ЮНЕСКО не надала своєї егіди жодному заходу з тих, що проводилися в росії», і обвинуватив міжнародну організацію у «порушенні принципу неупередженості».
Насправді тому ж лаврову треба припинити брехати та просто пригадати, що ЮНЕСКО — це спеціалізована установа ООН, яка за допомогою своїх держав-членів (серед яких є й рф), окрім іншого, сприяє охороні пам’яток культури.
А як кремль «допомагає і сприяє» цьому в Україні, найкраще говорять цифри.
Так, за даними Міністерства культури та інформаційної політики України, в нашій державі нараховується сім об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, ще 17 входять до попереднього списку Всесвітньої культурної спадщини. Через війну всі вони зараз знаходяться під загрозою.
Щонайменше 339 українських культурних об’єктів вже зазнали значних пошкоджень внаслідок російського вторгнення, повідомляє The New York Times за підсумками свого дослідження. Деякі з них навмисно зазнавали атак з боку російських військ.
На жаль, найбільш серйозних збитків серед них зазнали церкви, храми та монастирі.
Так, однією з цілей російських обстрілів була Святогірська лавра. Перший удар по ній здійснено 12 березня, з травня прильоти по монастирю стали регулярними. На початку червня під час боїв за Святогірськ снаряд влучив у будівлю, де жили ченці, вбивши трьох людей. Цього ж дня через прильоти вщент згорів головний дерев’яний храм Всесвятського скиту.
Така ж доля чекала на кілька інших дерев’яних церков у Київській та Житомирській областях.
Тим часом кам’яні церкви у Богородичному скиті Святогірської лаври та селі Долина Донецької області повністю зруйновані. Після ударів окупантів встояла лише дзвіниця, у Долині від церкви залишилась одна зі стін.
А в Харківській області ще у квітні під обстріл московитів потрапив храм Пресвятої Богородиці у Дергачах, через вибух у ньому вибило вікна, сильні пошкодження дістали іконна крамниця і Недільна школа.
У Маріуполі постраждали кілька церков та мечеть.
Загалом NYT зафіксувала ушкодження 109 церков, монастирів та інших релігійних об’єктів.
Окрім цього, під Харковом росіяни завдали ракетного удару по музею Григорія Сковороди, який працював в історичній будівлі 18 століття.
Пам’ятники та меморіали України, які окупанти навмисно знищували за допомогою БТР чи бульдозерів, розбивали кувалдою.
Приміром, у Ізюмі пошкоджені надгробні кам’яні статуї кочовиків 9-13 століть, одна з них повністю знищена. У Мангуші під Маріуполем росіяни урочисто знесли пам’ятник гетьману Петру Сагайдачному. Для демонтажу навіть використали важку техніку. У Бородянці Київської області московити вистрілили у пам’ятник Тарасу Шевченку.
Також виявлено й 48 пошкоджених чи зруйнованих пам’яток та меморіалів, зокрема надгробних. І це далеко не всі злодіяння, цинічно скоєні окупантами.
Як бачимо, культурний фронт росії проти України має свій довгий список злочинів. Тому лаврову, м’яко кажучи, не варто ображатися на ігнорування від ЮНЕСКО. Ба більше, потрібно готуватися, що за відновлення зруйнованої української культурної спадщини доведеться платити саме москві.
Джерело: Центр стратегічних комунікацій SPRAVDI
У Чикаго українські військовослужбовці та ветерани разом з американськими побратимами долучилися до меморіального забігу Soldier Field 10.
Масована повітряна атака на Київ 24 травня коштувала росіянам близько $361,2 млн (понад 15 млрд грн). Це орієнтовна вартість ракет різних типів та безпілотників
Юрій на псевдо «Мурзік» раніше працював слюсарем-автомеханіком, а тепер доставляє особовий склад і провізію на бойові позиції.
Бійці підрозділу «Стрікс» врятували собаку, яка заплуталась в антидроновій сітці.
Від початку доби агресор 52 рази атакував позиції Сил оборони.
Унаслідок російського удару по Україні у ніч на 24 травня постраждало близько 100 людей, ще чотири загинули.
У натовпі — студенти, айтівці, ветерани й військові у пікселі. За кілька метрів рекрутери пояснюють різницю між підрозділами та спеціальностями,…