У 2002-му — в Берліні. У 2003-му — в Барселоні. У 2004-му — в Афінах. У 2008-му — в Пекіні. У 2012-му — в Лондоні. Його суперники — найсильніші плавці планети. Його арена — олімпійські басейни й відкриті…
Антарктида є континентом, де Україна активно посилює свої позиції як з наукової, так і дипломатичної точки зору. Причому це не лише про антарктичну станцію «Академік Вернадський», але й можливість впливати на підтримання екології в регіоні. Детальніше про антарктичний вимір зовнішньої політики розповів у інтерв’ю АрміяInform радник третього територіального департаменту МЗС України, голова Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктиди Віталій Цимбалюк. Пропонуємо першу частину інтерв’ю.
— Нещодавно Україна очолила Комісію зі збереження морських живих ресурсів Антарктиди. Скажіть, будь ласка, що це дає Україні?
— Комісія працює по трьох основних вимірах. Перший, що випливає з самої назви це охорона навколишнього середовища. Це охорони всієї екосистеми в зоні дії Комісії, тобто збереження Антарктики для прийдешніх поколінь. На сьогоднішній момент лише 30 країн мають свої власні антарктичні станції на континенті. Відповідно Україна входить в пул цих 30 держав, щоб відстоювати свою науку.
Отут я вже переходжу до другого стовпа діяльності організації — це наука. На станції «Академік Вернадський» постійно ведуться наукові дослідження, наприклад магнітне поле Землі. Ще за британських часів там було відкрито озонову дірку на Фарадеї.
читайте також:
Україна може показати світові, що здійснюється багато досліджень. Наприклад є рослина, яка живе тільки в Антарктиді та витримує такі екстремальні температури та знаходиться під озоновою діркою. Вчені збирають інформацію, аналізують та роблять ліки від раку, приміром. Плюс Україна в минулому році придбала Ноосферу. Джемс Кларк придбала в Британії криголам, що дозволяє якраз проводити океанічні дослідження. Вносити певний вклад у розвиток світової науки.
Дуже важливо відмітити, що ця організація регулює рибний промисел у Південному океані. Встановлює квоти, встановлює охоронні зони.
За статистикою, Україна до 24 лютого виловлювала більше риби в Південному океані, ніж у Чорному, Азовському морях та всіх річках разом. Тим паче зараз це питання дуже актуальне з точки зору продовольчої безпеки.
Ще одне питання — антарктичний криль. Основні види рибного промислу в організації це кликач. І криль, можна так сказати. Єдина країна, де ми можемо купити м’ясо криля в магазинах це Україна. Хтось його використовує для рибної муки, хтось використовує для крабових паличок, хтось для виготовлення корму для тварин. А в Україні є запатентовані технології, можна придбати цю продукцію на місцевому ринку в рітейлах.
— До Комісії входять різні держави. І не лише ті, що є географічно антарктичними як Австралія, Нова Зеландія, Чилі, Аргентина, Південна Африка. Що означає посилення ролі України в Комісії?
— Комісія була створена у 1980 році. У 1982 році сторони підтримали відповідну конвенцію, яка набула чинності. Відповідно цього року неї виповнилося 40 років.
До Комісії планується прийняти цього року Перу. На минулому засіданні ми прийняли Еквадор.
Переважна частина країн, які знаходяться в цій організації не є учасниками договору про Антарктику. Документ регулює будь-яку діяльність людини на білому континенті. Антарктика вільна від зброї, військових баз, там заборонено видобувати корисні копалини. Є Мадридські протоколи, що в плані поводження з флорою і фауною. Наприклад до пінгвіна не можна підходити ближче, ніж на 5 метрів. Договір про Антарктику регулює рибний промисел, туризм — абсолютно всі процеси, що там відбуваються.
Комісія по збереженню морських антарктичних ресурсів є незалежним елементом Договору про Антарктику. Навколо Антарктики є екосистема.
У 1970-х роках почали більше робити вилов риби, криля. Наукові дослідження показали, що якщо так буде продовжуватись, то через 100 років не буде Антарктиди. А континент є природньою лабораторією, тобто всі процеси, які відбуваються на білому континенті є безповоротними та будуть відображатися на інших континентах.
Антарктида це як відгомін майбутнього. Сторони, екологи, науковці зібралися, запросили людей, які роблять промисел і сказали давайте щось зробимо. Це синергія різних інтересів.
Зараз Україна бореться за засудження російських кліматичних злочинів.
— Як працює Комісія зараз?
— Останнє 41-е засідання Комісії відбувалося в умовах російської військової агресії проти України. Це було у період 24 жовтня — 4 листопада.
Ця маленька Комісія як міні-ООН: всі рішення приймаються консенсусом. Відповідно у кожної країни є право вето. Це значить, що будь-які рішення щодо виключення цієї організації або призупинення членства схвалюється консенсусом.
Якщо один з учасників, у цьому випадку росія, каже, що ми не згодні з рішенням, щоб нас виключили то цього не буде. Роль голови Комісії полягає в тому, щоб головувати на засіданнях та керувати певними процесами. У Комісії є комітет з науки, комітет із застосування заходів, комітет фінансів.
І комітети напрацьовують матеріали.
— Що Україна може реально зробити за таких умов?
— Україна без сумніву використовує будь-який майданчик, особливо на багатосторонньому рівні, щоб донести світу, що відбувається насправді. Аби здійснити конкретні заходи, щоб стримати якось агресора.
Перше зіткнення з росією було під час попереднього засідання глав делегацій. російська делегація виступала категорично проти кандидатури України, тому що робота комісії буде заполітизована. росіяни казали, що начебто Україна буде блокувати роботу Комісії.
Ми це питання вирішили. Пояснили, що є правила процедури і в нас є певна робота. Тим паче Україна вперше очолила Комісію.
Напередодні засідання українська делегація провела зустріч з країнами-партнерами. Виключити росію ми не можемо тому, що є статут організації. Інші країни кажуть, що Комісії вже 40 років, а ви хочете її розпустити. Є певні моменти, тому що існує багато різних інтересів.
Що ми зробили, щоб донести міжнародній спільноті свою позицію? Це було відображено у фінальному звіті. Перш за все українська делегація зустрілася з виконавчим секретарем, з головою Комісії. І запитали чи можна нам на пленарному засіданні ще взяти слово. Аби наголосити що відбувається в Україні. Що тут немає ніякої політики, тому що наш науковий антарктичний центр, який знаходився на Володимирській було зруйновано. Люди там не можуть працювати після російських атак на Київ 10 жовтня.
Це конкретні злочини рф проти України. Так, у нас є злочини проти людства. А тут конкретно наука. Наш корабель «Ноосфера», в якого порт приписки Одеса не може туди повернутися. Бо росія блокує чорноморські порти та його там можуть просто знищити російські війська.
Дуже багато наших вчених розкиданих по світу. Деякі наукові установи перебувають нині під російською окупацією.
Тут треба розуміти, що CCAMLR це Комісія, зона відповідальності якої Південний океан. Відповідно українська делегація виголосила потужний виступ, де закликали росію негайно вивести війська, припинити агресію та відповісти за злочини, які вони тут вчинили. Нас підтримали повністю наші партнери — починаючи від Австралії та Нової Зеландії та закінчуючи країнами Латинської Америки. Потім, коли взяв слово російський представник, то ми взяли й вийшли. Так само як і деякі інші делегації, зокрема й Еквадору.
Був такий демарш. Голова оголошує засідання відкритим, надає слово губернатору Тасманії. І тут дається слово Україні та нашим союзникам. Десь пішли на 40 хвилин заяви. Були потужні заяви ЄС, Британії, Швеції. Від США був помічник держсекретаря з питань океанів, міжнародного навколишнього середовища та науки Моніка Медіна.
Паралельно ми представляли, ще по ходу роботи на сесії, документ про вплив російської агресії на реалізацію української національної антарктичної програми. Це документ, який розроблявся спільно з НАНС, Мінагрополітики, МЗС, різними відомствами.
Фото Ольги Мосьондз, Twitter CCAMLR Secretariat
