Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
5 грудня під час другої масованої ракетної атаки російських загарбників по інфраструктурі України підрозділи повітряного командування «Південь» збили 15 крилатих ракет: 7 над Миколаївщиною і 8 — над Одещиною. Такий результат став можливим завдяки професійним і чітким діям особового складу. Серед тих, хто боронить небо півдня України, багато справжніх професіоналів своєї справи. З одним із них майстром-сержантом Юрієм вдалося поспілкуватися кореспонденту АрміяInform.
Юрій родом із Миколаївщини. Після школи закінчив професійно-технічне училище, де освоїв професію електромонтера. У той час він не мріяв про професію військового. Але все змінилося під час строкової служби у Збройних Силах України. З 1994-го по 1995 рік він проходив строкову службу на Кримському півострові на посаді планшетиста-оператора в одному з підрозділів ППО у Джанкої. Нова спеціальність його захопила. Тут поєдналися його любов до техніки і захоплення радіозв’язком. Тому після закінчення служби підписав контракт і залишився в армії, і вже понад 25 років служить українському народові. За цей тривалий час опанував чимало військових спеціальностей: оператора станції, водія-електрика, техніка. Заочно закінчив інститут технологічного обладнання, курси техніків при Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Перебував на різноманітних посадах, зокрема командира відділення, старшого техніка роти, начальника станції РЕБ.
У 2014 році, коли почалася російсько-українська війна, брав участь у виконанні бойових завдань на сході країни. Майже три з половиною роки провів безпосередньо в районі проведення АТО/ООС. Для багатьох мобілізованих і контрактників він став не тільки турботливим командиром, а й справжнім учителем. Його метод навчання дуже простий, але ефективний: «Роби як я, або ще краще». Юрій намагається донести до кожного необхідну інформацію, яка допоможе якісно виконати визначене завдання.
24 лютого 2022 року Юрій зустрів на бойовому чергуванні. Згадує, як ефір станції заповнили перемовини російських пілотів, що летіли бомбардувати українські міста і села.
— Вони знали, що роблять. Свідомо летіли вбивати мирних людей і знищувати їхні оселі, — розповідає Юрій. — У кожного були визначені пілотні завдання, на яких цілями позначені не тільки військові об’єкти, а й звичайні мирні міста.
Зі спогадів сержанта, на початку вторгнення ворожа авіація діяла дуже зухвало. Сподівалися, що українська ППО не зможе протистояти їх навалі. Тим більше, що у складі вкс рф були новітні літаки Су-34, Су-35, гвинтокрили Ка-52. Російські окупанти думали, що вони є невразливими для наших засобів протиповітряної оборони. Але загарбники помилялися, тому що на війні все вирішує не тільки техніка, а й рівень підготовки особового складу, який їй протистоїть. Підрозділ, де перебував Юрій, почав активно застосовувати засоби РЕБ, порушувати їхній зв’язок, створювати активні радіоперешкоди для їхніх радіонавігаційних засобів. Це суттєво впливало на ворога в повітрі, обмежувало можливості бойового застосування бомбардувальників і винищувачів. Інколи розрахункам станцій РЕБ вдавалося взагалі унеможливлювати або зривати виконання їхніх завдань. Пілоти загарбників розуміли, що перебувають під впливом засобів українських РЕБ, і всі їхні перемовини контролюють. Психологічно це пригнічувало ворога і змушувало робити помилки в повітрі. А коли в їхній ефір ще раптово вривалися звуки Гімну України, це зовсім паралізувало їхню волю. Завдяки ефективній роботі Юрія та його побратимів російські пілоти ніколи не почувалися в українському небі господарями.
— Дуже пишаюся тим, що разом зі своїми побратимами теж роблю свій внесок у справу, що наближає нашу Перемогу! — сказав Юрій.
Фото з особистого архіву сержанта Юрія
