Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Після того, яка кремлівська влада почала зачиняти новостворену «залізну завісу» перед тими, хто не потрапив у такий собі золотий мільйон втікачів від путінської мобілізації, а невідомо чиї безпілотники стали залітати на сотні кілометрів углибину території рф та трощити літаки-ракетоносці, окремі громадяни з цієї здичавілої країни почали задумуватися про те, щоб обзавестися персональними бомбосховищами. На ринку сусідньої держави-агресора пропозиції на такі спецмаєтки з надміцного бетону та армованої сталі існують. Але від початку осені на них з’явився дефіцит.
Поки пересічні росіяни з початком такої собі «СВО» кинулися скупати гречку, консерви, олію, свічки (далі можна продовжувати дуже довго…), а потім переключилися на антирадіаційні пігулки з йодом, свій вищий пілотаж у витрачанні нажитих на корупційно-нафтових грошах продемонстрували багатії з московії. Цей прошарок тамтешніх товстосумів, напевне остаточно зневірившись у тому, що путін всіх їх захистить, вирішив вкластися у … нерухомість. Точніше, у її екзотичний різновид — приватні бомбосховища. І — понеслося!..
Старт цим щурячим перегонам у країні-бензоколонці дав сам головний кремлівський старець, оголосивши ч-мобілізацію.
«Після початку мобілізації ми спостерігали підвищений інтерес до будівництва приватних бункерів — попит зріс у рази. Заявок було дуже багато, велика кількість з них надходила з півдня росії, з прикордонних територій», — розповів прокремлівській агенції «РБК-Нерухомість» гендиректор профільної росфірми «Спецгеопроєкт» Данііл Андрєєв.

За словами засновника проєкту BunkerHouse Нікіти Малєжика, попит після 21 вересня зріс на 430%.
«Такого не спостерігалося навіть після початку СВО», — наголосив Малєжик.
Він додав, що не всі із заявок дійшли до реалізації — на будівництво потрібно два-три місяці, а багато хто просили влаштувати їм бункер на кілька осіб ледь не наступного дня.
Мінімальна вартість приватного бункера в рф починається від 1 млн руб. (близько $16,5 тис. — Ред.) за бетонну споруду, гідро- та теплоізольовану за контуром. Автономний бункер з дизельним генератором, запасом води, палива, септиком та санвузлом обійдеться від $82,2 тис. і дорожче.
У компанії «Спецгеопроєкт» вартість переобладнання підвалу починається від $82,2—$115 тис., а будівництво нового об’єкта — від $246,6–328,8 тис.
«За $246,6 тис. можна побудувати об’єкт площею 50 м² під ключ», — зауважив Андрєєв.

Вартість прихистку розраховується залежно від його типу — це може бути готовий бункер з усім необхідним обладнанням, що монтується на земельній ділянці, та об’єкт капітального будівництва, який є повноцінним підземним будинком.
Крім того, переобладнати в бомбосховище можна і звичайний підвал. Місцеві експерти кажуть, що за купівлю бункера росіянам доведеться викласти близько мільйона рублів, а може, навіть і більше.
Наприклад, за словами глави «Спецгеопроєкту» Данііла Андрєєва, його фірма займалася будівництвом площею у 300 квадратних метрів у Ленінградській області. Такий об’єкт коштував «кілька мільйонів доларів».
«Це повноцінний будинок, та лише під землею. Там була окрема зона для персоналу з обслуговування, окрема зона для власників, великий склад», — зазначив Андрєєв.

Але всі ці споруди виглядають хатинками на курячих ніжках у порівнянні з прихистками, які збудовані для путіна. Недарма ж бо він дістав прізвисько «бункерного дідугана». За інформацією порталу ruinformer, який своєю чергою посилається на доповіді розвідувальної служби Міноборони США про збройні сили росії, володимир путін має два величезні бункери. Експерти Пентагону стверджують, що у двох цих сховищах загалом може поміститися до десяти тисяч людей. Один із цих величезних бункерів, на глибині 300 метрів, знаходиться під кремлем, інший — неподалік МДУ ім. Ломоносова.
У доповіді американських розвідників сказано, що бункери споруджені для того, щоб пережити ядерний армагедон і пов’язані між собою тунелями. А підземною залізницею можна дістатися інших важливих пунктів, а також аеропорту Внуково.

Дві інші оборонні підземні путінські споруди, йдеться в доповіді, знаходяться за 60 кілометрів на південь від москви.
У бункерах зберігаються запаси продовольства, палива, кисню, засобів зв’язку, обладнання для медпунктів та інших систем, необхідних для життєзабезпечення. У цих супербезпечних щурячих норах вірні кремлю люди можуть жити протягом кількох місяців після ядерної атаки.

Ще один важливий об’єкт, за повідомленнями американської преси, нібито знаходиться на Уралі. Це легендарна гора Ямантау, під якою розташований секретний підземний бункер. І про нього чутки ходять давно. Але деталізація інформації про цей надсекретний об’єкт на рівні чуток і обмежується.

Між іншим, назва гори Ямантау з башкирської мови перекладається, як «погана» або ж «дурна» гора. Зважаючи на те, що про нинішніх представників російської влади говорять як про людей аж надто забобонних, обирати місцину з такою назвою для прихистку останньої надії було дійсно дурним ділом.
Пілоти Департаменту активних дій ГУР МОУ показали, як нищать особовий склад ворога та спопеляють ворожі військові цілі на Запорізькому напрямку.
Слідчі СБУ вважають воєнним злочином російський удар по будівлі Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, який знаходиться біля ЧАЕС.
Найбільше ворог атакував на Гуляйпільському напрямку, де відбулося 20 боїв.
Оператори 3-го батальйону «Свобода» 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука «Рубіж» зробили успішну засідку.
Підрозділи Middle-strike ССО ЗСУ уразили у ніч проти 7 червня нафтобазу «Семиколодезянська» та нафтовий термінал в окупованому Криму.
За три рокі на позиціях окупанти глибоко врилися в землю, щоб сховатися від дронів.
Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…