Якщо раніше росіяни покірно терпіли всі негаразди, пов’язані з розв’язаною ними ж війною проти України, та будь-які знущання з боку…
Військові капелани, військовослужбовці, які наразі боронять Харківщину, та харківські пластуни отримали Вифлеємський вогонь миру від Лесі Филимонової, очільниці київського осередку «Пласту». Жінка впродовж кількох місяців разом із побратимами у складі одного зі столичних батальйонів ТрО брала участь в обороні Києва, а потім і Харківщини.
– Для мене доставити Вифлеємський вогонь миру до Харкова стало особливою місією, тому що це місто разом з його чудовими жителями вкрало моє серце. Мені було дуже важливо привести сюди цей символ добра, любові і миру. Я сподіваюся, що це допоможе Харкову відновитися і він буде ще більш прекрасним, ніж до повномасштабного вторгнення росіян.
Далі Вифлеємський вогонь миру було передано в різні куточки Харківщини як символ світла і перемоги добра над злом.
За словами Лесі Филимонової, традиція передачі Вифлеємського вогню миру була започаткована австрійськими скаутами у 1986 році. Метою акції на той момент було – привернути увагу до людей, які вимушені зустрічати Різдво далеко від дому та родини, зокрема й до тих, хто перебуває поза домівкою через військову службу.
– У 1986 році австрійські пластуни вирішили доставити вогонь з Церкви Різдва Христова в Єрусалимі до Відня і поширити його в лампадах по церквах, лікарнях, притулках, у державні заклади, передати військовим… Згодом ця ідея надихнула скаутів інших країн і таким чином почала поширюватися світом. Тепер щороку напередодні Різдва представники австрійської скаутської організації відвідують Єрусалим, запалюють вогонь і везуть його до Відня. Там у храмі відбувається урочиста служба, на якій представники скаутських організацій інших країн переймають Вогонь та передають у свої країни з рук до рук, від серця до серця… Українська скаутська організація започаткувала цей звичай в нашій країні у 90-х роках минулого століття. Відтоді ми намагаємося передати вогонь до всіх міст і селищ України. І навіть війна не стала нам на заваді.
Фото автора
