Про це стало відомо з вироку Сумського районного суду Сумської області. На початку 2024 року місцевий мешканець Сум, який працював механіком у приватній…
Для українського суспільства російська агресія стала головним викликом року, на відсіч якій спрямовані всі національні зусилля та більша частина допомоги від партнерів. Пропри жахи та проблеми війни ми не маємо залишати поза увагою основі світові тенденції та перспективи розвитку людства. Для багатьох країн світу космічна діяльність визначена як один із пріоритетних напрямів розвитку, що сприяє успіху країни в економіці, науці, забезпеченні національної безпеки тощо. Україна, яка має потужний ракетно-космічний потенціал, має достатньо підстав також тримати космічну галузь у центрі уваги.
Минулого тижня, 5-6 грудня, в Абу-Дабі (Об’єднані Арабські Емірати) відбулася велика міжнародна космічна конференція, під час якої були обговорені підсумки космічної діяльності країн світу в поточному році та майбутні космічні виклики і проєкти, які можна охарактеризувати як початок нової ери космічних досліджень. Захід відбувся на тлі знакових подій для галузі, основними з яких є майбутні пілотовані місії на Місяць та Марс, тенденції створення численних супутникових угруповань, які вже переповнюють низьку навколоземну орбіту та прагнення окремих країн дедалі більше мілітаризувати космос. Водночас зростає занепокоєння з приводу того, що поки відсутні дієві міжнародні правила для контролю за приватними компаніями, які прагнуть комерціалізувати космічний простір, не сильно переймаючись негативними екологічними та іншими сторонами такої діяльності.
Як зазначила з цього приводу Сара Аль Амірі, державний міністр освіти та передових технологій і голова Космічного агентства ОАЕ: «Від двох космічних гравців у світі в 1960-х роках, США і Радянського Союзу, ми зараз дивимось на багатосторонній світ, де близько 70 країн мають космічні програми, де гравці з приватного сектору беруть на себе роль провайдера запуску, будівництва космічної станції, спонсора супутників — ролі, які раніше були лише в руках урядів… Саме тому космічні дебати в Абу-Дабі є життєво важливими для нашого розвитку космічних секторів».
Чи не головним наративом космічної конференції в Абу-Дабі стала думка, що глобальна міжнародна напруга, яка впливає на космічну галузь, може також створити проблеми, які вплинуть на повсякденне життя людей. Слід розуміти, що вплив цих проблем стає відчутним далеко за межами космічного сектору. В міжнародному просторі є нові гравці та нові виклики. Світова цивілізація наразі перейшла від біполярного світу часів холодної війни та його космічних перегонів до багатостороннього світу, де вже близько 70 країн сьогодні вважаються здатними до використання космосу. Водночас приватний сектор, що швидко зростає, відіграє дедалі більшу роль у космічній діяльності.
Нагадаємо, що основоположний акт міжнародного космічного законодавства — «Договір ООН про космос» — було ухвалено ще в 1967 році. Пізніше з’явився новий документ — «Угода Артеміди», яка ініційована США. Цю угоду, яка регламентує мирне дослідження космосу, підписали понад 20 країн, хоча вона не є юридично обов’язковою та в багатьох аспектах повторює чинний Договір ООН. Майже очевидно, що Китай і росія, які є помітними космічними гравцями, навряд чи підпишуть цю угоду. Щонайменше цю тезу підтверджує заява екскерівника російського космічного агентства д. рогозіна, що угода «надто орієнтована на США».
Директор зі стратегії, технологій і контролю над озброєннями Міжнародного інституту стратегічних досліджень Вільям Альберк сказав: «У космосі виникла нова міжнародна конкуренція… З поверненням конкуренції великих держав, зокрема у Раді Безпеки ООН, яка стає дедалі більш розділеною, ніж будь-коли, важко уявити, що така співпраця, яка була в 1990-х і 2000-х роках, коли-небудь повернеться… На цей момент росіяни пішли у власному напрямку в міжнародному співробітництві. Китай прагне стати провідною державою та намагається оскаржити панівну позицію США. Ми дивимося на міжнародну конкуренцію і водночас спостерігаємо масове залучення малих і середніх держав — не лише країн, але й приватних компаній».
Дійсно, на тлі втрати космічних позицій росією Китай швидко стає світовою космічною державою, завершивши будівництво своєї космічної станції Tiangong на низькій навколоземній орбіті та здійснивши місії на Місяць і Марс. Водночас росія дедалі більше ізолюється в плані використання космосу через санкції, накладені на неї після її вторгнення в Україну.
Слід відверто визнати, що країни, які мілітаризують космос, також викликають дедалі більше занепокоєння. Особливо країни, які мають можливості тестування протисупутникової зброї і можуть використовувати ракетні технології для знищення космічних апаратів. Крім безпосередньої загрози для супутників, ці проєкти можуть створити небезпечну кількість космічного сміття, яке може загрожувати астронавтам та космічним апаратам. І, звичайно, що протисупутникові технології створюються не заради лише наукових досліджень, а отже, можуть використовуватися як складова сучасного збройного протиборства.
Нагадаємо, що в листопаді поточного року рф провела випробування протисупутникової зброї, під час якого знищила один зі своїх старих супутників, утворивши водночас тисячі нових уламків космічного сміття. Індія також провела протисупутникове випробування у 2019 році в рамках операції під назвою «Місія Шакті». Своєю чергою Китай знищив один зі своїх супутників у 2007 році, а роком пізніше подібну операцію провели США.
Слід зазначити, що на початку 2022 року США відмовились від проведення таких тестів та закликали інші країни наслідувати їхній приклад. Наразі до нього приєдналися Велика Британія, Південна Корея, Нова Зеландія, Японія, Німеччина та Канада.
Джон Хілл, заступник помічника міністра оборони США: «ООН може допомогти контролювати поведінку країн… Те, що ми робимо в ООН, зосереджено не на системах, а на поведінці та руйнівних випробуваннях протисупутникової зброї прямого підйому… У багатьох країн є ракети, які можуть це зробити, тому ми не можемо заборонити такі системи, але ми можемо спробувати контролювати поведінку. Ми повинні поводитися в космосі інакше, ніж на Землі».
Окрім спроб мілітаризації космосу, важливою тенденцією є зростання можливостей для комерційних космічних проєктів. Не випадково Федеральний уряд Німеччини запустив «Ініціативу малих супутників» (Small Satellite Initiative) з метою консолідації німецької космічної галузі та підтримки малих і середніх підприємств, особливо стартапів, які активно беруть участь у секторі створення малих супутників. У 2022 році Бундестаг виділив на ці цілі € 10 млн, а галузь малих супутників у Німеччині може стати частиною нової космічної стратегії уряду.
Німецька «Ініціатива малих супутників» покликана сприяти комерціалізації та дослідженням. Малі супутники (супутники вагою до 500 кг) є надзвичайно універсальними і можуть використовуватися різними способами — для телекомунікаційних послуг, спостереження Землі, кліматичних досліджень, тестування нових технологій у космосі тощо. Їх можна виробляти у великих кількостях, що робить їх більш економічними та швидшими у виробництві, ніж звичайні супутники, і відкриває широкий спектр нових можливостей для комерційних послуг та наукових досліджень. Малі супутники вважаються одним із головних двигунів динамічного розвитку майбутнього космічного ринку, особливо з огляду на широке залучення приватних аерокосмічних компаній «Нового космосу» у процес комерціалізації космосу.
Отже, міжнародна космічна конференція в ОАЕ порушила актуальні теми розвитку космічної діяльності та перспективи відповідної галузі. Розуміючи їхню важливість для майбутнього України, в наступних публікаціях ми детальніше розкриємо проблеми мілітаризації космосу, особливості космічної діяльності низки держав, а також відповідні перспективи нашої держави.
