Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
З наближенням зими дістатися до передових позицій одного з окремих стрілецьких батальйонів, що боронить Донецький напрямок, стає дедалі важче. Даються в знаки постійні опади та холод. Нашій журналістській групі доводиться пересідати зі свого позашляховика на підготовлену для бездоріжжя автівку.
– В цій місцевості важко навіть колісній техніці пересуватися по бруду, вже не кажучи про самих військових, які тут тримають оборону, – говорить Андрій, який нас супроводжує до позицій. – Зі зміною погодних умов ускладнилась логістика та зменшилися можливості швидкого пересування. Однак, для нас немає нічого не можливого. Вирішуємо усі питання.
На самих оборонних позиціях зараз досить нелегко. Хлопці, як можуть, облаштовують місця, де б могли зігрітися в перервах між бойовими чергуваннями.
– Ось ми вже завершуємо обладнувати одне з укриттів. Зверху зробимо два накати, аби витримало приліт. Всередині поставимо буржуйку, щоб тепло було. В разі необхідності два чоловіка зможуть перепочити між бойовими чергуваннями, – розповідає військовий на позивний «Мер». – Загалом на цьому напрямку ми вже майже п’ять місяців. Втома та виснаження даються в знаки. Проте будемо стояти й надалі.
На цей напрям ворог спрямував багато своїх сил, аби прорвати нашу лінію оборони. Тут не вщухає важка артилерія та танки, намагається штурмувати ворожа піхота. Тож нашим військовим доводиться витримувати артобстріли, а після вступати в контактний бій з окупантами.
– Ворог не полишає спроб отримати хоч якусь перевагу на Східному напрямку. Рашисти активно проводять аеророзвідку після чого використовують артилерію, міномети, танки, РСЗВ, САУ тощо. Взагалі на цих позиціях дуже рідко буває тихо. Насамперед коли на заваді стає погана погода і вони не можуть підняти безпілотники, – зазначає військовослужбовець на позивний «Сват».
За словами військового, воїни їхнього батальйону мужньо тримають рубежі, відбиваючи атаки агресора за будь-яких погодних умов. Так, нещодавно в одному з населених пунктів їм довелося тримати оборону проти значно переважаючої у кількості сили ворога. Проте українські захисники змогли стрімко провести евакуацію поранених побратимів та завадити ворожим планам.
– Успіхи в підрозділі – те, що хлопці повертаються цілими та неушкодженими. Це найбільший успіх. Успіх те, що ми стоїмо, ми не відходимо, ми йдемо далі, ми займаємо нові позиції. Як би нам не було важко – ми вистоїмо!, – наголошує військовий на позивний «Муслім».
Саме такої думки увесь батальйон. Захисники Донеччини вдячні небайдужим українцям за їх підтримку та міцний тил.
Фото автора
