Щоб на власні очі побачити, як формується еліта українського війська, кореспондент АрміяInform відвідав навчально-тренувальний центр Сил спеціальних операцій. Саме тут…
Ще наприкінці квітня Центр стратегічних комунікацій писав про те, що путіну зараз важливіші «геббельси», ніж «жукови». І ось сім місяців потому колективний кремлівський «геббельс» офіційно передав своєму «фюреру» дві важливі новини. Перша: загроза Гаазького трибуналу цілком ймовірна. Друга: ми маємо його боятися.
Так, головний редактор rt маргарита cимоньян у ток-шоу cоловйова серед перших підняла ці страшні для кремля теми.
«Якщо ми примудримося програти в Україні, Гаага, умовна чи конкретна, чекає навіть на двірника, який бруківку за кремлівською стіною підмітає. Що нам від того, що ще один район Києва залишиться без світла чи не лишиться? Масштаб катастрофи, яка охопить росію, якщо ми примудримося програти, навіть уявити не можна», — заявила симоньян.
Вірна путінська пропагандистка також підтвердила побоювання з приводу того, що Україна може відвоювати Крим, і фактично визнала, що рф нема чого протиставити Силам оборони України на полі бою — саме тому суровікін і бомбить цивільну інфраструктуру.
«Ми робимо єдине, що можемо робити в цій ситуації — бомбимо, бомбимо щодня. Бомбимо їхню інфраструктуру. Бачить Бог, ми цього не хотіли. Я чудово знаю, що у владі цього не хотіли», — сказала пропагандистка.
Насправді претензію «бачить Бог, ми не хотіли бомбити українські міста» залишимо на «сумлінні» симоньян, гундяєва та решти.
А те, що слово «Гаага» вже звучить на головних федеральних телеканалах росії, означає щонайменше три важливі психологічні проблеми її головних пропагандистів:
– вони вже перебувають у процесі торгу, поки на рівні «бомбимо українців надалі, може, щось і для нас вигорить»;
– вони відверто нервують, ракетна бравада на тлі погано прихованого занепокоєння щодо перспективи міжнародного трибуналу лише підкреслює цю знервованість;
– вони раніше хотіли війни для своєї величі, тепер хочуть війни через свій страх. Це абсолютно різні мотивації.
Отже, фактично симоньян повторила тезу геббельса: «Разом ішли — разом і висіти». Що ж, у цій ситуації, гадаємо, він дав би їй і свою відому пораду: «Май мужність жити в небезпеці!».
Джерело: Центр стратегічних комунікацій SPRAVDI
