Про свій бойовий шлях в інтерв’ю кореспонденту АрміяInform розповів оператор полку Сил спеціальних операцій, який наразі продовжує службу на інструкторській посаді навчально-тренувального…
27 листопада стало відомо, чому син посла рф у Великій Британії кєліна не пішов воювати проти України. Причини пояснив глава сім’ї і їх аж три.
«Він вже дорослий, в нього є родина, він ніколи не навчався на військового», — сказав у ефірі одного з федеральних телеканалів посол рф у Великій Британії.
Насправді, можливо, у цьому не було б нічого дивного. Принаймні, для тисяч «мобілізованих», у яких такі ж обставини, що й у сина посла рф у Лондоні. Але «чмобіки» знають своє місце у харчовому ланцюжку.
Російський «куратор Донбасу», перший заступник голови адміністрації путіна — кирієнко, виступає за те, щоб «спеціальна воєнна операція в Україні» стала для росіян «народною війною». За це агітує й радикально-«патріотичне» пропагандистське крило — дугін, проханов, прилєпін тощо.
Проте вже давно відомо, що жодного єдиного народу в росії немає і ніколи не було. Тому й з «народною» війною не складається.
Свого часу досить широкого розголосу набула історія з так званою кремлівською «золотою ротою», яка б мала воювати в Україні. Але сформувати її не вдалося (і не вдасться), бо:
— син самого кирієнка сидить в кріслі керівника соцмережі «вконтакті», а не знаходиться в бойовому контакті десь під Бахмутом;
— зять шойгу летить на відпочинок у Катманду, замість того, щоб копати окопи під Джанкоєм;
— сину заступника секретаря радбезу рф медведєва повістка з військкомату не приходила;
— син ще одного заступника голови президентської адміністрації громова кидає слухавку, коли його запитують про мобілізацію;
— син голови держкорпорації «ростех» чемезова «проводить час із сім’єю»;
— син депутата держдуми ніконова просто радіє, що «мобілізація закінчилася»;
— син пєскова, прессекретаря президента рф, каже, що питання зі своєю мобілізацією «буде вирішувати на іншому рівні»;
— син прем’єра мішустіна заявляє, що «навчається за магістерською програмою та бажання воювати у нього не виникало».
Як бачимо, путінська тоталітарна «народна імперія» у ментальній війні проти Заходу ментально програла, ще навіть не вступивши у справжній бій з ним. Це й не дивно. Адже війну проти України (читай: Заходу) пропаганда останнім часом вже навіть не ховає за «визвольними» фейками чи наративами, а відкритим текстом висвітлює як «збирання історичних земель росії».
Але у кремлівської «золотої роти» «історичні» землі вже зовсім інші: десь на берегах Темзи, а не Дніпра.
Джерело: Центр стратегічних комунікацій SPRAVDI
