Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
За зведеннями про знищені російські літаки, гелікоптери, крилаті ракети, бойові ударні та розвідувальні безпілотні апарати не завжди згадують тих, хто пильно охороняє наше українське небо. Серед них і воїни однієї із зенітних ракетних бригад повітряного командування «Південь». Вони у цілодобовому режимі несуть нелегку вахту. Завдяки їхнім зусиллям ворогу далеко на завжди вдається донести свій смертоносний вантаж до мирних міст і осель України. Кореспонденту АрміяInform вдалося поспілкуватися з 29-річним сержантом, на ім’я Денис, який обіймає одну з посад у групі відділення бойового управління.
Народився захисник на Херсонщині. І хоча ніколи не мріяв про професію військового, так сталося, що російська агресія внесла суттєві корективи в його життєві плани. Після закінчення агротехнологічного університету у Мелітополі замість роботи за фахом, Денис у 2015 році підписав контракт із ЗС України. Почав службу у частині протиповітряної оборони. Саме в цій зенітній ракетній бригаді він пройшов свій 8-річний шлях від солдата до командира відділення і зустрів широкомасштабне вторгнення рашистів в Україну.
Спочатку багато часу довелося приділяти підготовці. Сучасна техніка і обладнання потребували серйозних навичок. У 2017 році пройшов курс підготовки у навчальному центрі, а через два роки закінчив курси лідерства за стандартами НАТО і отримав сержантське звання.
Як оператор ЗРК С-300 брав участь у практичних стрільбах на полігоні Ягорлик, де отримав високу оцінку за виконання визначених завдань. З 2020 по 2021 роки перебував на ротації в районі проведення Операції об’єднаних сил. Набув дуже корисного практичного досвіду під час несення бойового чергування. І хоча застосовувати потужну зброю тоді не довелося, знання і вміння, здобуті в бойових умовах, стали у пригоді.
Ранок 24 лютого 2022 року на все життя закарбувався в пам’яті Дениса. О 04.00 по їхньому місцю розташування було завдано дуже потужного ракетного удару. Але завдяки тому, що майже вся бойова техніка була напередодні виведена в інші місця, вдалося уникнути втрат і зберегти боєздатність. Вже за декілька годин після обстрілу воїн разом зі своїм розрахунком приступив до виконання завдань за призначенням.
Перші тижні вторгнення були відмічені масованим застосуванням авіації, крилатих та балістичних ракет не тільки по позиціях українських військ, а й по мирних населених пунктах по всій території країни. У зв’язку з цим на їхній підрозділ лягло велике навантаження.
– Діяли в дуже складних умовах, – згадує сержант. – Ворог постійно намагався виявити місце нашого розташування. Вів повітряну розвідку. Їхня авіація застосовувала протирадіолокаційні ракети. Але ми були дуже обережні під час чергування і постійно спостерігали за діями ворога. Це допомагало нам випереджати їхні наміри та завдавати завчасних нищівних ударів.
Свій бойовий рахунок знищених ворожих повітряних цілей через нетривалий час відкрив і розрахунок Дениса. Спочатку вони збили російський безпілотник «Орлан-10», який вів розвідку наших позицій. Потім були цілі більш потужні: штурмовик Су-25, бомбардувальник Су-24 і навіть гордість ВКС рф – новітній винищувач п’ятого покоління Су-35. Це сталося влітку. До того ж тоді ворожа авіація вже дуже рідко залітала в повітряний простір, який контролювали воїни повітряного командування «Південь». Відстань до цілі була надто великою для влучного пуску. Але Денис спробував використати свій шанс. Ризик сповна виправдав себе. Ракета влучила в ціль. І мільйони доларів російських платників податків за лічені секунди перетворилися на металобрухт. Треба зазначити, що найбільш вдалими були дії розрахунку на початку жовтня, коли почалися активні наступальні дії на Херсонському напрямку. Під час одного з чергувань їм вдалося приблизно за 10 хвилин збити три сучасних гелікоптери Ка-52, або як їх ще називають, «броньовані танки». Вони так захопилися атакою наших позицій, що втратили пильність і почали занадто зухвало діяти, за що і поплатилися.
– Узагалі за дев’ять місяців активних бойових дій нашому підрозділу вдалося знищити 10 гелікоптерів, декілька винищувачів, бомбардувальників і штурмовиків, а також крилаті та балістичні ракети. Що стосується безпілотників, то їх так багато, що рахунок ми навіть не ведемо, – розповів Денис.
Багато часу воїни приділяють обслуговуванню свого потужного зенітного ракетного комплексу, підтримки його обладнання в робочому стані. Звісно, за той час, що йдуть бойові дії, вони навчилися розуміти одне одного з пів слова і досягли повної взаємозамінності при виконанні завдань. Тому їхні дії на вогневих позиціях завжди злагоджені й швидкі.
– Коли ми виявили і захопили ціль – для ворога це означає лише одне – негайну смерть! – каже Денис.
Професійні й мужні дії Дениса не залишилися поза увагою командування частини. Указом Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі його було нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.
– Вважаю, що ця нагорода належить всьому нашому розрахунку. Під час виконання завдання ми діємо разом. Знищена ціль – це результат роботи кожного з нас! – підкреслив військовий.
Фото з особистого архіву сержанта Дениса
