На ці запитання відповідає головний судовий експерт КНДІСЕ, військовий психолог, кандидат психологічних наук, полковник запасу Едуард Литвиненко. — Серед полонених вже неодноразово виявлялись…
Виявилось, що їхня армія далеко не всемогутня, офіцерський корпус — далеко не найкращий, а генерали явно не носії воєнної мудрості.
Цьому народові навіювали, що він є «вищою расою», що його бояться всі у світі та готові завжди йти на поступки. Так, бояться, як бояться психічно неадекватних людей, як бояться мавпу з гранатою.
Інші народи в москві трактували як «нижчу расу» не гідну поваги? Насамперед так ставилися до українців. Тепер, отримавши низку дошкульних ударів на полях України, кремлівські геббельси вигадують казки, що нібито проти росіян воюють війська НАТО, американці, англійці, поляки і т. д., росіянам невимовно тяжко визнати, що їм натовкли пику саме українці, котрих вони звикли зневажати. Якщо визнати, тоді зникає геть міф про «нижчу расу».
Пам’ятаю, як на початку 90-х років минулого століття один російський шовініст сказав: «Мы на вас, хохлы, пойдём войной. Сумеете дать нам по морде, значит вы — нация. Не сумеете — значит нет». Нині, зазнавши поразок в Україні, московські мудрагелі розуміють, що мрії про світове панування треба на якийсь час облишити.
А що стосується російських звинувачень, що українці воюють, спираючись на військово-технічну допомогу цивілізованого світу, то це природно, адже рф переважає нас територіально у 28 разів і десь учетверо щодо населення. До речі, росія ніколи не воювала без підтримки союзників, а коли таке відбувалося, вона зазнавала поразки. Під час Другої світової війни без величезної допомоги США і Британської імперії СРСР був приречений програти Німеччині. Союзники постачали все — від тушонки і чоботів до літаків і лінкорів. Без Заходу червона армія була приречена помирати з голоду і пересуватися на конях, воювати з голим задом.
Член політбюро цк кпрс анастас мікоян, котрий під час війни очолював комітет продовольчо-речового постачання армії, сказав: «Після війни легко казати, що ленд-ліз нічого не значив. Його значення почали применшувати набагато пізніше. Та восени 1941 року ми все втратили. Якби не ленд-ліз — зброя, продовольство, теплі речі для армії та чимало іншого — ще питання, як склалися б наші справи».
А маршал георгій жуков уже після перемоги розповідав своїм фронтовим друзям, що без всебічної допомоги союзників срср був би не в змозі продовжувати війну. Зверніть увагу, не перемогти, не виграти, а просто продовжувати війну. А це означає або капітуляція перед гітлером, або сепаратна мирна угода з ним.
росіянам, що кажуть (починаючи з путіна), що росіяни — народ-переможець і тому перемогли б у Другій світовій без Заходу і без українців, варто згадати слова верховного головнокомандувача йосипа сталіна, котрі він сказав у листопаді 1943 року в Тегерані: «Сполучені Штати зробили для перемоги в цій війні найважливіші речі — машини. Довели, що можуть виробляти від 6 до 10 тисяч літаків на місяць. Ми можемо виробляти найбільше 3 тисячі. Таким чином, Сполучені Штати — країна машин. Без машин, що постачалися за ленд-лізом, ми програли б цю війну».
Нині ми дуже вдячні США, Британії та іншим країнам вільного світу за допомогу зброєю. Але треба більше і швидше. Заради нашої спільної перемоги…
Ігор Лосєв
