Це черговий симптом. Симптом системного виснаження, деградації управління і повного ігнорування базових потреб людини у війні. За даними, які українська…
Щойно перша ворожа ракета впала на Київ, Юрій вивіз родину у безпечне місце та рушив до військкомату з наміром захищати Україну у лавах саме Десантно-штурмових військ ЗСУ. Чоловік вже мав бойовий досвід у російсько- українській війні, й чудово розумів, які випробування очікують на десантників під час широкомасштабної навали.
—З вибором десантної військової частини я не помилився. Чого, приміром, був вартий тільки наш контрнаступ на Харківщині, звільнення міста Ізюм та навколишніх сіл, — із гордістю каже захисник. — Діяли ми дуже швидко, блискавично пробивши вже першу лінію оборони ворога та визволявши населені пункти один за одним. Ворог намагався «огризатися», але всі його потуги були марними. Окупанти в паніці кидали свої позиції, залишаючи нам техніку, зброю, поранених. Й тікали далі, у якійсь примарній надії закріпитися й зупинити нас у наступному селі. Але спочатку їх ювелірно «випалювала» наша арта, а вцілілі після того вже «знайомилися» з піхотою,— згадує події десантник.
Юрій розповідає, що вже після першого звільненого населеного пункту «справи пішли, як по маслу». Настрій в підрозділі був піднесений, бойовий дух зашкалював. Усі готові були йти далі, не відчувалася ні втома, не було ні страху, ні хвилювань.
— Найбільше у звільнених селах десантників вражали люди. Ніколи не бачив такої вдячності, стільки щирих усмішок та сліз радості, — пригадує молодший сержант. — Це не просто мотивація, це гарантія наступних перемог! Адже нам є заради кого жити і воювати!
На завершення розмови захисник похвалився своїм підрозділом. Чоловік дуже пишається мужністю та сміливістю побратимів та сказав, що впевнений у кожному з них, як у самому собі. На жаль, часу на довгу розмову у нашого героя не було, бо у проміжку між запеклими боями Юра як командир кулеметного розрахунку, постійно тренує, готує, підвищує бойовий вишкіл та навченість особового складу
— Ми готові до будь-якого сценарію ведення бойових дій. Ворог хоч і діє підступно, але будьте впевнені — нас йому не перемогти! Через наш бойовий рівень російське військо вже давно «декласоване»! — завершив наше спілкування сержант ДШВ.
Тетяна Заріцька для АрміяInform
