Про це в коментарі АрміяInform розповів боєць батальйону безпілотних систем 14-ї бригади оперативного призначення імені Івана Богуна «Червона калина» Владислав, який щойно повернувся на службу…
Єдине сполучення України з білоруссю на півночі Полісся — перепускний пункт «Городище». Навколо колючий дріт, протитанкові їжаки та міни. Колись розвинену інфраструктуру сьогодні нагадують хіба що порожні автозаправки та розбитий асфальт. З 2019 року цей пункт пропуску на міжнародній трасі не функціонує. Спочатку через COVID-19, а тепер — через загрозу вторгнення російських військ.
Сьогодні, за повідомленням Генерального штабу Збройних Сил України, обстановка на кордоні України з республікою білорусь на Поліському напрямку без змін. Зі слів командира прикордонного загону полковника Антона Квятковського, уздовж кордону з Рівненщиною прикордонники не фіксують скупчень військ. Наразі дії підрозділів із протилежного боку можна розцінювати як звичайні заходи з прикриття державного кордону.
Як зазначив командир бригади територіальної оборони Рівненщини полковник Олександр Цись, з 2014 року Збройні Сили України мали час та можливість вивчити цю місцевість досконало, а з початком широкомасштабного вторгнення росії було визначено найбільш загрозливі напрямки ймовірного прориву ворожих сил та максимально їх посилено.
— Полісся — це непрохідні ліси та болота, утім, заходи з дообладнання позицій, рубежів, мінно-вибухових, інженерних загороджень тут не зупиняються ні на мить, — усі 218 кілометрів спільного кордону області з республікою білорусь під надійною охороною та обороною. Це єдина траса міжнародного сполучення в зоні нашої відповідальності. Дорога тут замінована, а по периметру встановлено протитанкові рови та ще багато цікавих несподіванок для непроханих гостей, — наголосив командир бригади.
У той час, як одні військовослужбовці несуть бойове чергування уздовж лінії кордону, інші — удосконалюють свої навики у знищенні вогневих засобів та живої сили противника на полігонах.
За дев’ять місяців військовослужбовці Сил територіальної оборони на Рівненщині стали сильнішими та ще вправнішими. Час, який подарований їм побратимами, що першими зустріли ворога з півночі держави в інших областях України, було витрачено раціонально. Зважаючи на кількість вітчизняного та іноземного озброєння, що є в наявності тут, та мотивацію військових, можна з упевненістю сказати, що кордон під надійним контролем.
