Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Майже щодня журналісти АрміяInform у своїх кореспонденціях розповідають численній аудиторії про героїчну роботу українських військових медиків, а також персоналу цивільних медзакладів щодо рятування захисників України, які зазнали поранень на полі бою.
Під час спілкування лікарі кажуть, що з 24 лютого усі вони думають, говорять, працюють й живуть лише задля наближення перемоги на своєму — медичному фронті, й поверненням до життя постраждалих на війні людей. Водночас нині в медиків усе ще залишається актуальним «другий фронт» — лікування коронавірусної інфекції, яка, з їхніх слів, нікуди не зникла.
Про випадок щасливого одужання одного з військовослужбовців від цієї небезпечної хвороби розповіли медики провідної лікарні міста Дніпра.
— На жаль, наші захисники на передовій стикаються не лише з ворожими кулями, а й важкими хворобами, зокрема коронавірусом, — кажуть медики. — З досвіду ми вже знаємо, що COVID-19 може забрати життя за два-три дні. Так, сирі окопи та холодні ночі принесли нашому 55-річному пацієнтові здавалося вже забутий для усіх ковід. Висока температура в буквальному сенсі спалювала військовослужбовця. Щогодини йому ставало дедалі гірше. У важкому стані він потрапив до лікарні. Організм був виснажений жаром, а легені уражені запаленням на 80%. У лікарів часу було обмаль… Ми оточили його допомогою і піклуванням. Він проходив інтенсивне лікування під постійним наглядом фахівців. Медсестри не лишали хворого ні на мить. Навіть годували з ложки. Але неабияка сила волі, велике бажання жити та величезна підтримка персоналу лікарні здолали хворобу, і наш пацієнт переміг у цій нелегкій боротьбі за своє життя.
Лікарі нагадують, що COVID-19 — не застуда, й усім, зокрема військовим, сьогодні не варто розслаблятися та бути обережним, дотримуватися санітарних норм, контролювати симптоми, виконувати рекомендації медиків і тоді не доведеться бути стаціонарним хворим.
