Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
Підрозділи радіаційного, хімічного та бактеріологічного захисту —скорочено РХБЗ — у сучасній російсько-українській війні є невід’ємною складовою українського війська. До кола їхніх завдань входить проведення спеціальної обробки, моніторинг й оцінювання радіаційної та хімічної обстановки, а також випадків застосування противником біологічних засобів, маскування аерозолями військ і важливих об’єктів тощо. Але сьогодні ми розкажемо про ще одне важливе їхнє завдання. Воно полягає у знищенні живої сили противника за допомогою вогнеметно-запалювальної зброї.
— Перед вами реактивний піхотний вогнемет вітчизняного виробництва РПВ-16, — розповідає про свою зброю тимчасовий виконувач обов’язків командира вогнеметного взводу роти РХБЗ окремої механізованої бригади сержант Роман. — Це зручна та потужна зброя, яка до того ж проста у використанні. Максимальна дальність ведення вогню становить до 1000 метрів, а прицільна — 600 метрів. Сам гранатомет є одноразового використання, а пускова установка розрахована на кілька пострілів.
Завдання його підрозділу — це здійснення вогневої підтримки розвідувальних та інженерних підрозділів. РПВ-16 призначений для ураження особового складу, знищення та пошкодження озброєння і військової техніки, споруд та інших об’єктів, а також для створення пожеж у районах бойових дій. — У разі виявлення засідок або укріплених позицій ворога в зоні досяжності вогнемета я здійснюю постріл. У місці влучання гранати з’являється шар вогню об’ємом близько 13 м3 і утворюється область підвищеного тиску. Температура горіння становить 2500 градусів. Небезпека для живої сили зберігається на відстані до 70-80 метрів від епіцентру вибуху, — зазначає Роман.
Особливо ефективним є використання цієї зброї під час штурмових дій у населених пунктах. Наприклад, при влучанні у житловий будинок дах просто зриває, тож шансів на виживання у противника майже немає.
— Хлопці високо оцінили бойову ефективність цієї зброї під час звільнення Лимана. Наш підрозділ виконав усі поставлені завдання. Нині ми продовжуємо здійснювати підтримку та навіть роздали певну кількість вогнеметів по інших підрозділах бригади та навчили побратимів ними користуватися, — підкреслив сержант-вогнеметник.
Спеціальність вогнеметника 56-річний сержант киянин Роман опанував уже після прибуття у бригаду, але вже встиг освоїти не тільки вітчизняний РПВ-16, а й деякі подібні іноземні ручні гранатомети та передає свій досвід іншим.
Фото автора
