Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Держспецзв’язку фіксує подальше зростання кількості кіберінцидентів та кібератак на державні інформаційні ресурси та об’єкти критичної інформаційної інфраструктури від початку війни.
Про це йдеться у квартальному звіті відомства.
«У III кварталі 2022 року за допомогою засобів Системи виявлення вразливостей і реагування на кіберінциденти та кібератаки було опрацьовано 24 млрд подій інформаційної безпеки (ІБ). Кількість зареєстрованих та опрацьованих кіберінцидентів зросла – від 64 до 115 порівняно з попереднім кварталом», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що основною метою хакерів є кібершпіонаж, порушення доступності державних інформаційних сервісів та знищення даних інформаційних систем. Фахівці Державного центру кіберзахисту зафіксували істотне зростання розповсюдження шкідливого програмного забезпечення, яке дає можливість хакерам викрадати дані чи й взагалі знищувати їх.
У відомстві зауважили, що порівняно з попереднім кварталом, кількість подій ІБ з високим рівнем критичності зросла у 3,8 рази, кількість зареєстрованих кіберінцидентів із високим рівнем критичності зросла на 128%.
Крім того, відзначається, що за ці місяці кількість критичних подій ІБ, джерелом яких є IP-адреси росії, зросла у 35 разів, порівняно з першим та другим кварталами року. Також, порівняно з другим кварталом, майже вдвічі зросла кількість детектованих подій ІБ, пов’язаних із активним скануванням, джерелом яких є IP-адреси росії. Саме з цих IP здійснювали кібератаки на українські інформаційні ресурси, розповсюджували фейкову інформацію, спрямовану на дискредитацію державних органів під час російсько-української війни тощо.
«За атрибуцією абсолютна більшість кіберінцидентів повʼязана з хакерськими угрупуваннями, що фінансуються урядом рф. Зокрема, це UAC-0010 (Gamaredon) та інші. У ІІІ кварталі 2022 року основною мішенню хакерів із російської федерації були фінансовий та комерційний сектори, а також українські державні та місцеві органи влади. Найбільшу частку подій інформаційної безпеки можна повʼязати з APT-угрупуваннями та хактивістами» – пояснили у Держспецзв’язку.
