Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Олексій Свинар родом із Харкова. Йому лише 25 років. 25 лютого він із батьком добровільно пішов захищати Батьківщину. У червні під час виконання бойового завдання поблизу Краснопілля зазнав мінно-вибухового поранення.
— Треба було підсилити десантно-штурмову бригаду. Ми поїхали до них на Ізюмський напрям. Тоді почався дуже сильний артобстріл. Уламок зайшов мені в ногу, виламав кістку, вирвав нерв та м’яз, — пригадує військовий.
Олексію пошкодило ліву ногу, вразило стегнову кістку, вирвало частину тканин стегна та сідничний нерв. Через цю політравму кінцівку паралізувало. За пів року Олексій переніс 9 операцій у лікарнях Краматорська, Дніпра та Тернополя. Далі був тривалий період лікування через нагноєння рани. Щоб наш захисник зміг знову ходити, у Львові хірурги Національного реабілітаційного центру «Незламні» провели надскладну операцію з пересадки нерва.
— Ми використали два нерви, які довелося скласти у вісім рядків, щоб відновити цілісність сідничного нерва. Оскільки сідничний нерв має важливі функціональні волокна і відповідає за функцію нижньої кінцівки. Тобто за рухи ноги. При його ушкодженні в пацієнта настав параліч. Нерви, які ми використовували, ми взяли з інших ділянок, а саме з гомілок, — каже завідувач хірургічного відділення Гнат Герич.
Наступного дня після операції Олексій почав відчувати нервове посмикування в нозі. Йому ще не можна вставати з ліжка та рухати прооперованою ногою, але лікарі кажуть, що відчуття в нозі свідчить про початок регенерації. Медики сподіваються, що більше хірургічних втручань пацієнту не знадобиться. Олексій бажає якнайшвидше одужати та стати на ноги. Адже він хоче повернутись у свій бойовий підрозділ, аби разом з батьком продовжити виганяти російських окупантів із нашої землі.
