Тут навчаються ті, хто мріяв про небо з дитинства, і ті, кого до армії привела сама війна. Але всіх їх об’єднує одне — чітке розуміння, заради…
Росіяни, які заїхали до Криму від 2014 року, поступово починають позбуватися нерухомості на півострові. Мрійники оселитися на чорноморському узбережжі курортного регіону нарешті зрозуміли, що Крим завдяки «старанням» кремля перетворився з оздоровниці на військову базу рф, яка нашпигована озброєнням та військовою технікою. Огляд публікацій у російських ЗМІ на тему продажу нерухомості в окупованому Криму представниками «благополучної країни» зробив кореспондент АрміяInform.
На одному з найпопулярніших ресурсів нині близько 15 тисяч оголошень про продаж нерухомості в Криму. Як зауважують ріелтери, різкого збільшення, як порівняти з початком року, немає. А ось із позначками «Продаю. Терміново!» з’явилося значно більше.
Ті ж ріелтери зазначають, що хоча ринок нерухомості досить інертний, але поступово реагує повільним падінням на втрату інтересу до кримської нерухомості. За їхніми оцінками, наприклад, зниження ціни на вторинне житло в Севастополі становить 2,05%. Адже Севастополь донедавна був містом, де ціни на нерухомість зростали з космічною швидкістю — на 40 відсотків із 2020 року.
«На Уралі в нас точно спокійніше», — пишуть ті, хто вирішив повернутися до себе в рф після затонулої «москви», вибуху на кримському мосту та атак безпілотників на кораблі в районі Севастополя.
«Ми в Криму прожили 4 роки і повертаємось додому. Скажу вам так, якщо є скринька з грошима, можна приїхати, поки дитина в садку чи школа, скажімо, початкова… Перспектив, можливостей тут немає, а ціни просто душать», — жаліється Олена з Пермі, яка сподівалась на «путінський рай» у захопленому Криму.
«Прожили в Євпаторії майже 5 місяців, але довелося виїхати. Головна причина — відсутність адекватного заробітку. Якщо в себе вдома я отримував понад 70 тисяч на місяць, то на новому місці за аналогічну роботу більше 35 не виходило», — ділиться своєю історією Віктор у соцмережах, де обговорюють тему: їхати до Криму чи не варто. Точніше, обговорювали. Після початку путінського повномасштабного вторгнення в Україну, а особливо після серпневих вибухів на аеродромі в селищі Новофедорівці та жовтневого вибуху на кримському мосту, тема затихла.
«Повернулися на Урал. Живемо в ядерній клоаці, з 15-кратним перевищенням радіаційного рівня в річках, натомість із вищою зарплатою. І тут, звісно, спокійніше», — пояснює повернення додому Ніколай.
Світлана, яка перебралася до Криму з Нижнього Новгорода, пише, що родичі просто замучили дзвінками — повертайтеся якнайшвидше! Лякають ракетами та бандерівцями.
«Я розумію, що в Криму зараз життя нервове, буває страшно, — зазначає росіянка. — Та все частіше стикаюся з тими, хто зважується на від’їзд».
В інформаційних ресурсах, які спеціалізуються на продажу нерухомості, переважно оголошення росіян, які не живуть в Криму і не збираються, а квартири чи будинки купували як курортний бізнес.
— Закритий аеропорт, тривожність, вибухи на території півострова та близькість до військових дій значно зменшили кількість туристів, — пояснюють в одному з окупаційних туристичних агентств. — Більшість приватників, які здають житло туристам, залишилися без відпочивальників або сильно опустили ціни. Відсутність попереднього бронювання на свята та новорічні канікули говорить про те, що й у вихідні туристів не буде. Щодо наступного літа, то відповідь швидше негативна. А вкладені в апартаменти гроші треба відбивати, а ще й оплачувати комуналку. Ось і продають терміново, доки ціни не впали.
Ще одні «відмовники» від кримської нерухомості — інвестори, які скуповували квартири на етапі будівництва, а потім перепродавали із солідним прибутком. Ціни на ринку пішли вниз, тому нині кримська нерухомість як інвестиційні вкладення вже нікому не цікава.
Отже, судячи із скиглення «кримнашистів» та переселенців до українського півострова, кампанія з визволення Криму потроху починає рухатись.
