Це черговий симптом. Симптом системного виснаження, деградації управління і повного ігнорування базових потреб людини у війні. За даними, які українська…
У вересні-жовтні ЗСУ стрімко просунулися на багатьох напрямках та звільнили значні території в кількох областях України. Нині ці території поступово повертаються до мирного життя — відновлюється електро- та газопостачання, повертається банківській сектор та сфера соціальних послуг тощо. Водночас поступово починає повертатися місцеве населення, хтось тимчасово, а хтось і назавжди.
Та звільнення територій ще не означає, що там можна спокійно жити. росіяни залишили після себе багато «сюрпризів», які ще довго будуть нагадувати про цю війну. Тому мешканцям необхідно приділяти багато уваги мінній безпеці та не шукати «пригод» на покинутих ворожих позиціях і знищених складах з БК.
У нашому фоторепортажі ми покажемо, які сюрпризи вас очікують та пояснимо, чому це небезпечно.
На цих фото можна побачити багато різноманітних металевих уламків. Здавалося б, що це можна сміливо зібрати, здати на металобрухт і отримати якусь копійку, та робити це категорично заборонено! Насамперед, серед цього згарища всюди лежать обгорілі снаряди, а деякі з них навіть пройшли процедуру підготовки до стрільби. Стан такого снаряду визначити неможливо — тож він може вибухнути від звичайного дотику. Заходити в такі місця категорично заборонено.
У цьому блоці ми бачимо купу снарядних ящиків, які можна використати для обігріву будівлі. Але й тут на вас може чатувати небезпека. Після вибуху й серед ящиків можна побачити пошкоджені снаряди, а в деяких із них і досі лежать боєприпаси. Порохові заряди, якими наповнені білі мішечки, також чіпати непотрібно. Через необережне поводження вони можуть завдати людині чималих опіків.
Окремо хочеться зупинитися на відвідуванні позицій рашистів та місць ведення бойових дій. На цих фото ви бачите заборонену Оттавською конвенцією протипіхотну міну ПФМ-1 (протипіхотна фугасна міна) «Лепесток».
Це протипіхотна міна натискної дії радянського виробництва була прийнята на озброєння радянської армії та залишається на озброєнні зс рф. Вона може встановлюватися у ґрунт тільки засобами дистанційного мінування. У нашому випадку це касетні боєприпаси від РСЗВ «Ураган».
Її дуже непросто побачити завдяки забарвленню. З настанням осені ці міни ще й рясно присипані пожухлим листям, тож навіть фахівець може легко потрапити в мінну пастку.
Вибух міни призводить до руйнування нижньої частини ноги людини. Вибух відбувається в момент натискання ногою на датчик цілі (датчиком цілі є частина міни, протилежна крилу-стабілізатору).
Це, звісно, далеко не повний перелік пасток та небезпек, що підстерігатимуть вас на територіях, де точилися бойові дії, але потрібно пам’ятати, що ходити по цих територіях до обстеженнях їх саперами — зась!
Фото автора
