Йдеться про електроніку, яка є «мозком» сучасної зброї. Саме вона забезпечує точність наведення, стабільність польоту, обробку сигналів і передачу даних. Без цього…
Французький самохідний протитанковий ракетний комплекс (ПТРК) Mephisto — одна з модифікацій, що створена на базі колісного БТР VAB, на якому встановлений розроблений для ПТКР HOT комплект прицільно-пускового обладнання. До речі, Mephisto — це абревіатура від французького Module Elévateur Panoramique HOT Installé Sur Tourelle Orientable. Загалом серійне виробництво БТР VAB триває з 1976 року. За цей час виготовлено понад 5000 машин цього типу в різних варіантах, близько 4000 з яких перебуває на озброєнні французької армії. БТР VAB також активно постачалися на експорт, він перебуває на озброєння близько 15 інших країн.
Цей ПТРК містить у своєму складі броньовану платформу кругового обертання, що піднімається, з чотирма напрямними для пуску ракет, перископічний оптичний приціл зі змінним збільшенням (три- та 12-кратне), апаратуру управління, електричні приводи наведення й боєукладку для восьми ПТКР HOT-2, розміщену в задній частині бойового відділення. Для переведення пускової установки в похідне положення платформа опускається вниз.
Тактико-технічні характеристики самохідного ПТРК Mephisto:
- бойова маса, т — 13,6;
- довжина, мм — 5980;
- ширина, мм — 2490;
- висота по даху корпусу, мм — 2100;
- кліренс, мм — 400;
- бронювання — протикульове, захищає від 7,62-мм бронебійних куль.
Озброєння:
- ПТРК HOT (боєкомплект 12 ракет);
- Дальність стрільби, м — 75-4000;
- Час польоту ракети на дальність 4000 м, с — 17,3;
- Швидкострільність, постр./хв — 2-3;
- Швидкість по шосе, км/год — 110;
- Запас ходу по шосе, км — 1000.
Подолання перешкод:
- підйом, град. — 30;
- стінка, м — 0,5;
- рів, м — 1.
Самохідний ПТРК Mephisto здатний уражати високомобільні броньовані й неброньовані наземні цілі, а також гелікоптери та літаки, що летять на малій висоті. Забезпечує ведення бойових дій як у наступальному, так і в оборонному бою та здатний вести вогонь на відстані до 4000 м.
Оператор наводить перехрестя прицілу на ціль та здійснює пуск ракети, що розміщена в транспортно-пусковому контейнері (ТПК). Після прольоту 30-50 м від пускової установки спрацьовує запобіжник та зводиться підривник. Менш як за секунду ракета набирає швидкість 250 м/с (ця швидкість на траєкторії підтримується тягою маршового двигуна).
При цьому оператор безперервно тримає перехрестя оптичного прицілу на цілі. Інфрачервона система супроводу утримує ракету на лінії прицілювання. За відхилення ракети від лінії прицілювання генеровані електронною апаратурою команди передаються дротами на борт ракети. Отримані команди декодуються на борту й передаються на пристрій, що управляє вектором тяги. Всі операції наведення ракети на ціль здійснюються автоматично.
Ракета складається з двоступеневого твердопаливного ракетного двигуна (стартового та маршового), бойової частини, автономного відсіку з елементами системи наведення та стабілізаторів. Бойова частина ракети (вага 49 кг) містить: кумулятивний заряд (вага 29,4 кг), піротехнічний підривник миттєвої дії, електричний детонатор, що спрацьовує у разі деформації переднього наконечника майже за будь-якого кута зустрічі, і запобіжний пристрій, що вступає в дію, коли ракета пролетить від пускової установки 30–50 м. Стартовий двигун здатний розвивати швидкість ПТКР на траєкторії до 260 м/с менш ніж за 1 с після старту.
Важкий протитанковий ракетний комплекс НОТ розроблений європейським консорціумом Euromissile (MBDA France and LFK) і прийнятий на озброєння в 1974 році. Загалом для цього ПТРК розроблено три варіанти ракети. Зокрема 1985 року створили ракету HOT-2 з кумулятивною бойовою частиною (БЧ). Калібр БЧ був збільшений зі 136 до 150 мм, у БЧ застосували нову вибухову речовину (октоліт) масою 4,1 кг, що дало змогу збільшити бронепробійність. А також НОТ-2 з багатоцільовою БЧ, що призначена для боротьби з різними цілями й має як готові уражальні елементи — сталеві кульки, розташовані навколо кумулятивного заряду, а також хімічні компоненти для забезпечення запальної дії. І зрештою, у 1998 році з’явилася ракета HOT-3, яку оснастили новою стійкою до перешкод біспектральною апаратурою супроводу. Вона має тандемну бойову частину з передзарядом, що відстрілюється. Це забезпечує збільшення тимчасової затримки між підривами зарядів для подолання динамічного захисту. БЧ оснащена лазерним підривником.
читайте також:
Також додам, що в процесі експлуатації ПТРК Mephisto мав декілька модернізацій. Зокрема у 1992 році на нього встановили нічний візир з інфрачервоним електронно-оптичним перетворювачем (збільшення 6×), а в 1997-му — адаптували для використання завадостійкої біспектральної апаратури супроводу ПТКР HOT-3.
Фото з відкритих джерел
