Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Після спілкування з командиром інженерно-саперної роти Олегом із позивним «Мохіто» не залишається жодних сумнівів, що зовсім скоро кожен деокупований куточок України стане безпечним. Олег без вагань йде небезпечними лісосмугами заради того, щоб в майбутньому люди могли вирощувати на полях сільськогосподарські культури і без ризику для життя та техніки проводити роботи.
Кореспондентка АрміяInform мала можливість поспілкуватись із командиром інженерно-саперної роти.
− Чому саме цей шлях обрали?
− По-перше, не в моєму характері відсиджуватись десь в штабі. Я вже 5 років служу сапером і чесно скажу, що жодного разу не пожалкував, а мені є з чим порівнювати. Свою службу за контрактом я починав зі снайпера, але ця роль не припала мені до душі. По-друге, бути сапером – цікаво, ти весь час у русі, знаходиш якусь цікаву вибухівку і адреналін зашкалює. Ну і, останнє, проте найважливіше – моя робота точно приносить користь людям.
− Де найбільше мінувань? Що ускладнює Вашу роботу?
− Я в основному займаюсь розмінуванням лісосмуг – це розтяжки, протитанкові міни. Взагалі, мені ставлять завдання на день: розмінувати конкретну ділянку від точки «А» до точки «Б». Хіба що іноді ускладнюють завдання дощі, але з погодою домовитись ми поки не маємо сили.
З початку широкомасштабного вторгнення за участю підрозділу «Мохіто» було розміновано значні ділянки визначеної території. За оптимістичними підрахунками командира інженерно-саперної роти, для повного розмінування Херсонщини, де виконував завдання його підрозділ, знадобиться приблизно чотири роки.
Його батьки, які залишись на заході України, дуже хвилюються за обраний Олегом шлях, адже ця робота може позбавити життя, навіть не на першій лінії зіткнення з ворогом.
Про майбутні плани після нашої перемоги і омріяний відпочинок Олег каже, що кому-кому, а саперам відпустка точно не на часі, адже після звільнення всіх територій починається їхня копітка робота, щоб в майбутньому на жодному клаптику вільної України не залишилось небезпечного рашистського брухту.
− То скільки ж разів помиляються сапери?
− Двічі! Коли обирають шлях сапера та дружину…
