Нове середовище, незнайомий розпорядок, десятки запитань про службу, документи, здоров’я, фінанси чи родину — усе це може створювати додаткову напругу…
Олег завжди захоплювався армійською справою і був упевнений: що лише в армії він зможе стати сильнішим та підготуватись до майбутніх життєвих випробувань. Його військова кар’єра розпочалася ще у 2014 році. Він один із тих, хто добровільно пішов на війну. Майже три роки виконував бойові завдання під Маріуполем. Потім демобілізувався та шукав себе в цивільному житті.
Із перших днів широкомасштабного вторгнення Олег повернувся до лав ЗСУ та опинився на війні. Маючи досвід артилериста, спершу він працював на 152-мм САУ «Гіацинт-С». Наразі Олег старший сержант, командир гармати М777 одного з підрозділів, який бореться з російськими загарбниками на південному напрямку фронту. Він відповідає за виконання бойових завдань і безпеку особового складу.
— Найбільше мені запам’яталося наш перший бойовий виїзд на «сімках». Ми зрозуміли, яка потужна ця машинка. Всі були задоволені, казали, це як «мерседес», — ділиться старший сержант.
Знищуючи черговий російський «Град» або артилерійську установку, бійці відчувають справжнє задоволення, бо розуміють, що вона більше не загрожуватиме нашим воїнам.
— За вісім місяців війни, коли тебе постійно хочуть вбити, злість до ворога акумулюється і множиться. З кожним знищеним рашистом та розтрощеною технікою путінських військ наближається вільне, мирне майбутнє, — говорить військовий.
Майстерності та впевненості в управлінні американськими гарматами Олег навчався за кордоном.
— Навчання тривало всього лише 7–8 днів, але за цей весь час я доволі швидко опанував гармату. Іноземні інструктори готували нас безпосередньо до бойової стрільби, тому ми мали дуже багато практики, і вже наприкінці нам «долили» трохи теоретичних знань.
Зі слів Олега, інструктори настільки були вражені відважністю та кмітливістю українських артилеристів, що дехто з них набивав собі татуювання «До бою!» та інші гасла наших воїнів.
На переконання командира гармати, артилеристи дійсно боги війни, адже своїми діями вони постійно доводять високий рівень свого професіоналізму і виправдовують це прізвисько.
Військовий додає, що його місія наразі — захистити свій дім, близьких та весь цивілізований світ, а російська армія, з огляду на те, що вона коїть, — це просто нижчий рівень людяності і цивілізації.
— Першочергова моя мрія — звільнений Херсон, а далі — якнайшвидша перемога України. Коли ми звільнимо Херсон, це буде справжня підніжка для російської влади, впевнений, що це похитне їх, і їм буде важко виправдати той жест доброї волі, — посміхається військовий.
