Фельдшер за освітою, який до широкомасштабного вторгнення рф працював у Кривому Розі на шахті. Йому 34 роки, за плечима вже…
Військовослужбовці Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України (окрім інших завдань) продовжують відновлювати об’єкти транспортної інфраструктури, які були зруйновані внаслідок російської агресії. Після завершення робіт у Київській та Чернігівській областях тактичні групи ДССТ нині виконують завдання з відновлення мостових переходів на Сумщині та Харківщині.
Кореспондент АрміяInform побував на будівництві одного з об’єктів інфраструктури на деокупованій території.
Цей міст для місцевих є без перебільшення дорогою життя, адже саме тут проходить основна логістична артерія регіону. Сьогодні, щоб дістатися іншого берега, місцеві мешканці змушені робити гак більш ніж у сотню кілометрів. Проте місцеві не нарікають на труднощі, адже впевнені, що вони тимчасові. До того ж руйнування цього мосту зупинило російську орду на іншому березі річки.
— Ми бачили, як їхні колони зупинилися за лічені кілометри від нашого села. Потім мали змогу спостерігати за їхніми безглуздими спробами форсувати нашу річку. І тішилися, що ця водна перешкода стала нездоланною для орків, — говорить місцевий мешканець Іван.
За словами місцевих, «друга армія паралельного світу» намагалася влаштувати тут понтонну переправу, проте норовлива річка своєю течією зносила понтони. Коли оркам все ж вдалося налагодити щось подібне на міст, перший же БТР, що наважився форсувати водну перешкоду, звалився з понтона і пішов на дно разом екіпажем.
— Зараз десь на дні лежить. Там добряча яма, отже буде непогана домівка для сомів, — посміхаючись говорить Іван.
Проте, після того, як російську наволоч вигнали «за поребрік», настав час повертати в цей регіон мирне життя і відбудовувати зруйновані об’єкти. Це амбітне завдання було поставлене перед військовослужбовцями Конотопського шляхо-відновлювального полку ДССТ. Завдання досить складне, з огляду на те, що потрібно відновити понад 90 метрів мостового покриття на висоті 16 метрів.
— Ми розуміємо важливість нашої роботи, адже цей міст конче потрібний місцевим мешканцям. Тому намагаємося впоратися якнайшвидше. Звісно, є певні труднощі через те, що міст є досить високим. Саме тому всі конструкції доводиться піднімати двома кранами та монтувати їх на висоті. Але завдяки професіоналізму наших фахівців впораємося і з цим завданням, — говорить командир шляхо-відновлювального підрозділу старший лейтенант Євген Кириченко.
Наразі держспецтрансівці приступили до монтування останнього прольоту мосту, отже роботи з відновлення цього надважливого об’єкта інфраструктури виходять на фінішну пряму.
Нашу розмову зі старшим лейтенантом Кириченком перервав виклик чатового по рації. До об’єкта приїхали місцеві мешканці. Коли ми прийшли дізнатися, що ж сталося, то побачили двох жіночок, які привезли нашим військовим домашні смаколики.
— Напекли нашим хлопчикам пиріжків і біляшів. Вони ж працюють до пізнього вечора, то нехай поласують домашніми стравами, — говорить одна з них, яка назвалася Галиною. — Ми тут буквально молимося на наших військових, адже знаємо, що робили російські виродки, коли стояли на іншому березі річки.
Зізнаюся, що і я не встояв від спокуси поласувати біляшами, адже аромат від них стояв такий, що навіть переконаний вегетаріанець забув би про свої гастрономічні вподобання.
Покидали об’єкт будівництва ми з твердим переконанням, що і цей міст вже незабаром буде відновлено і здано в експлуатацію. А підтримка місцевих мешканців, яка неабияк надихає наших військових, вкотре доводить: переможемо, подолаємо, відбудуємо!
Фото Олега Феценця
