Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
Військовослужбовці Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України (окрім інших завдань) продовжують відновлювати об’єкти транспортної інфраструктури, які були зруйновані внаслідок російської агресії. Після завершення робіт у Київській та Чернігівській областях тактичні групи ДССТ нині виконують завдання з відновлення мостових переходів на Сумщині та Харківщині.
Кореспондент АрміяInform побував на будівництві одного з об’єктів інфраструктури на деокупованій території.
Цей міст для місцевих є без перебільшення дорогою життя, адже саме тут проходить основна логістична артерія регіону. Сьогодні, щоб дістатися іншого берега, місцеві мешканці змушені робити гак більш ніж у сотню кілометрів. Проте місцеві не нарікають на труднощі, адже впевнені, що вони тимчасові. До того ж руйнування цього мосту зупинило російську орду на іншому березі річки.
— Ми бачили, як їхні колони зупинилися за лічені кілометри від нашого села. Потім мали змогу спостерігати за їхніми безглуздими спробами форсувати нашу річку. І тішилися, що ця водна перешкода стала нездоланною для орків, — говорить місцевий мешканець Іван.
За словами місцевих, «друга армія паралельного світу» намагалася влаштувати тут понтонну переправу, проте норовлива річка своєю течією зносила понтони. Коли оркам все ж вдалося налагодити щось подібне на міст, перший же БТР, що наважився форсувати водну перешкоду, звалився з понтона і пішов на дно разом екіпажем.
— Зараз десь на дні лежить. Там добряча яма, отже буде непогана домівка для сомів, — посміхаючись говорить Іван.
Проте, після того, як російську наволоч вигнали «за поребрік», настав час повертати в цей регіон мирне життя і відбудовувати зруйновані об’єкти. Це амбітне завдання було поставлене перед військовослужбовцями Конотопського шляхо-відновлювального полку ДССТ. Завдання досить складне, з огляду на те, що потрібно відновити понад 90 метрів мостового покриття на висоті 16 метрів.
— Ми розуміємо важливість нашої роботи, адже цей міст конче потрібний місцевим мешканцям. Тому намагаємося впоратися якнайшвидше. Звісно, є певні труднощі через те, що міст є досить високим. Саме тому всі конструкції доводиться піднімати двома кранами та монтувати їх на висоті. Але завдяки професіоналізму наших фахівців впораємося і з цим завданням, — говорить командир шляхо-відновлювального підрозділу старший лейтенант Євген Кириченко.
Наразі держспецтрансівці приступили до монтування останнього прольоту мосту, отже роботи з відновлення цього надважливого об’єкта інфраструктури виходять на фінішну пряму.
Нашу розмову зі старшим лейтенантом Кириченком перервав виклик чатового по рації. До об’єкта приїхали місцеві мешканці. Коли ми прийшли дізнатися, що ж сталося, то побачили двох жіночок, які привезли нашим військовим домашні смаколики.
— Напекли нашим хлопчикам пиріжків і біляшів. Вони ж працюють до пізнього вечора, то нехай поласують домашніми стравами, — говорить одна з них, яка назвалася Галиною. — Ми тут буквально молимося на наших військових, адже знаємо, що робили російські виродки, коли стояли на іншому березі річки.
Зізнаюся, що і я не встояв від спокуси поласувати біляшами, адже аромат від них стояв такий, що навіть переконаний вегетаріанець забув би про свої гастрономічні вподобання.
Покидали об’єкт будівництва ми з твердим переконанням, що і цей міст вже незабаром буде відновлено і здано в експлуатацію. А підтримка місцевих мешканців, яка неабияк надихає наших військових, вкотре доводить: переможемо, подолаємо, відбудуємо!
Фото Олега Феценця
