Про свій бойовий шлях в інтерв’ю кореспонденту АрміяInform розповів оператор полку Сил спеціальних операцій, який наразі продовжує службу на інструкторській посаді навчально-тренувального…
Тимчасовий майдан зберігання знешкоджених решток від російських вибухонебезпечних предметів, виявлених у Харкові, або, як його називають правоохоронці, — «кладовище боєприпасів», розмістили в одному з районів обласного центру. Територія площею з футбольне поле щільно завалена уламками ракет та снарядів, якими ворог тероризував місто з першого дня повномасштабного вторгнення. Саме сюди правоохоронці привозять рештки російських боєприпасів, аби створити доказову базу, яку будуть використовувати в судах, зокрема, й міжнародному. Цей майдан найбільший з кількох аналогічних, створених по Харкову, — тут зберігається понад тисяча доказів російських злочинів — уламків ракет та снарядів різних калібрів і класів.
— У кримінальних провадженнях проти росії всі ці рештки описані, зафіксовані місця їхнього виявлення, з якої сторони ці боєприпаси летіли, вказана широта, довгота та GPS-координати. Це дає нам можливість працювати з цією доказовою базою навіть через певний проміжок часу, оскільки ми розуміємо, що ці злочини будуть розслідуватися тривалий час. Крім того, очікується розгляд у міжнародному кримінальному суді. Тому від нас вимагається довести згідно з міжнародним законодавством, Римських статутів, Женевської конвенції, порушення цих міжнародних актів, а також вину певних осіб, які віддавали накази на бомбардування Харкова та області, — розповідає речник Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко.
На території майданчика по секторах розподілені рештки снарядів від РСЗВ «Ураган», «Град», «Смерч», «Торнадо», артилерійські снаряди, залишки крилатих ракет «Іскандер», Х-101 тощо.
За словами Дмитра Чубенка, правоохоронці Харківщини під керівництвом прокуратури наразі розслідують загибель внаслідок російських обстрілів близько 1,5 тис. цивільних осіб, зокрема 76 дітей, поранення понад 2,5 тис. людей, серед яких більше ніж 190 дітей, 11 тис. випадків руйнувань об’єктів цивільної інфраструктури, зокрема близько 3 тис. багатоповерхових будинків, 559 закладів освіти та 233 закладів охорони здоров’я.
Фото та відео автора
