Захиcники українського неба досягли значних здобутків у відбитті атак загарбників. Утім, і ворожі військові інженери створюють все нові зразки ракетно-дронового озброєння. Незважаючи…
Такі висновки можна зробити, оглянувши колишні позиції та місця перебування рашистів у селищі Студенок, що на Харківщині. По прямій від позицій росіян до Святогірської лаври близько 10 км, а характер обладнання позицій свідчить про те, що ворожа артилерія вела вогонь саме в бік Святогірська та сусідніх населених пунктів. Як стало відомо, це була 30-та артилерійська бригада, яка приїхала вбивати українців з бурятії.
Збираючи докази неспровокованої російської збройної агресії проти України, кореспондент АрміяInform на власні очі побачив факти перебування російських артилеристів в Україні.
30-та артилерійська бригада — тактичне з’єднання сухопутних військ російської федерації. Умовне найменування — військова частина № 62048 (в/ч 62048). Скорочене найменування — 30 абр.
З’єднання дислокується в місті улан-уде (республіка бурятія) і перебуває у складі 36-ї загальновійськової армії.
Перше, що ми побачили на покинутих позиціях — це гільзи від 152-мм артсистем та укупорка метальних зарядів від 203-мм самохідної гармати 2С7 «Піон». Відправляли ці боєприпаси в Україну з військової частини № 55443 (склад хранения ракетного и артеллерийского вооружения, пгт. куженкино-2, бологовского района, тверской области, рф). А також єдиного в рф розробника пострілів для польової, танкової та морської артилерії (акционерное общество «научно-исследовательский машиностроительный институт имени в.в.бахирева, юридический адрес: город москва, ленинградское шоссе д.58), що може свідчити про проведення росіянами випробувань нових боєприпасів.
Друге — це залишки форми, спорядження та їжі в бліндажах і домівках, де перебували окупанти.
Трете — це свідчення місцевих.
— Ми вже двічі переселенці, — розповідає місцева мешканка Тетяна. — У 2014 році переїхали сюди з Донецька, торік нарешті закінчили ремонт у будинку, і ось навесні 2022-го знову довелося залишити будинок та тимчасово переїхати цього разу вже у Хмельницький. Зараз ми приїхали з чоловіком, щоб навести мінімальний порядок після окупантів та законсервувати будинок на зиму. Окупанти перевернули все з ніг на голову, намагалися завести нашу стареньку вантажівку, а коли в них нічого не вийшло, автівку просто розстріляли та розбили фари, щоб дістати з них лампочки. Вони залишили в нашому домі напис на склі — «с любовью, ваша росия». Після закінчення бойових дій ми обов’язково повернемося сюди — додому!
Інша мешканка — Олександра Григорівна — розповіла, що це були росіяни з бурятії. Вони жили в її домі та у двох сусідніх на околиці селища, а потім після артобстрілу ЗСУ, який знищив один із будинків із рашистами, за кілька діб зникли.
Нині селище має геть закинутий вигляд, але до вцілілих домівок поступово повертаються господарі, щоб навести лад і захистити вціліле майно від негоди.
Фото автора
