У 2002-му — в Берліні. У 2003-му — в Барселоні. У 2004-му — в Афінах. У 2008-му — в Пекіні. У 2012-му — в Лондоні. Його суперники — найсильніші плавці планети. Його арена — олімпійські басейни й відкриті…
Відповідаючи на запитання ведучих телемарафону «Єдині новини», начальник служби зв’язків з громадськістю Повітряних Сил Збройних Сил України полковник Юрій Ігнат зазначив, що наразі ракети у ворога поки що не закінчуються, тож на це сподіватися не доводиться.
— Безумовно, ракети в них ще є, і ціла низка урядовців, військових керівників, зокрема з Головного управління розвідки, виконують певні підрахунки з цього приводу, — говорить полковник Юрій Ігнат. — Дефіцит уже спостерігається. Але наразі з інтервалом приблизно у тиждень вони по нас усе ж завдають ракетні удари. Нагадаю, перший раз це було 84 ракети, потім — 28, потім — іще. Тож за два тижні противник використав доволі потужний запас ракетного озброєння. Крім того, бачимо загрозливу інформацію з Ірану про те, що противнику можуть бути надані ракети класу «земля-земля». Це — ще один виклик, ще одна загроза, і ми до цього готуємось.
Про те, чому рашисти до 10 жовтня не так активно використовували свій ракетний потенціал, речник Командування Повітряних Сил висловив свою думку так.
— Мабуть, вони накопичували запас ракет на кораблях та підводних човнах, а також — ракет повітряного базування Х-101, — каже офіцер. — Їхнє виробництво, яке досі, на жаль, працює, не встигає за витратою ракет, тому ворогом й був уже порушений так званий недоторканний запас. Саме це є причиною того, що противник не може їх активно використовувати щодня, воюючи з українською енергетичною інфраструктурою.
