Вісім таких спільнот адміністрував мешканець Черкас, якого суд визнав винуватим у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період та призначив п’ять…
Про соціальні програми, спрямовані на підтримку учасників бойових дій, інвалідів та ветеранів ЗС України, наш кореспондент поспілкувався з директором департаменту соціальної політики міста Києва Русланом Світлим.
— Пане Руслане, будь ласка, розкажіть, що нині зроблено у столиці для посилення соціального захисту захисників Батьківщини?
— По-перше, хочу сказати, що у міськдержадміністрації презентовано концепцію цільової міської програми з підтримки захисників та захисниць України. Ця програма працюватиме вже в наступному році. Вона передбачає реабілітацію, тобто загальну підтримку хлопців і дівчат, які повертаються з фронту. Центр підтримки ветеранів АТО/ООС, що нині діє у структурі міськдержадміністрації, ми реформуємо. Будуть відкриті відповідні центри в усіх районах Києва. Їхнє функціонування об’єднаємо з Палацом ветеранів, що на вулиці Бастіонній. Зробимо з нього хаб, тобто штаб, в який приходитимуть усі учасники бойових дій, не залежно від того, отримали вони статус після 24 лютого, чи з 2014 року, чи до 2014 року.
Центр підтримки ветеранів АТО/ООС, що нині діє у структурі міськдержадміністрації, ми реформуємо. Будуть відкриті відповідні центри в усіх районах Києва. Їхнє функціонування об’єднаємо з Палацом ветеранів та зробимо з нього хаб, куди звертатимуться всі ветерани.
В основі нової програми — реабілітація бійців і членів їхніх сімей. Не медична, а психофізична. Це важливо. Тобто ми хочемо зробити так, щоб людина змогла пройти повний курс: за її бажання її безоплатно перевчать і вона отримає нову професію, забезпечать безоплатне навчання її дітям. Потім буде курс із введення їх у новий фах і працевлаштування. Головне, чого ми прагнемо — це дати можливість цій людині розвиватись у соціумі, вручити їй усі необхідні інструменти для розвитку.
Ще у нас є програма з надання соціальних послуг (вона вже працює), зокрема з соціального таксі тощо. Зараз ми робимо зміни в порядку надання цих послуг. Якщо раніше до категорій, які безплатно користувалися цими послугами у місті Києві, належали ті люди, які отримують менш ніж чотири прожиткових мінімуми, то нині ми включимо саме учасників бойових дій, без обмежень щодо доходів, але за довідкою ВЛК (військово-лікарняної комісії. — Ред.).
На фронтовиків буде поширено дію програми з надання соціальних послуг. Раніше безплатно користувалися цими послугами лише люди, які отримують менш ніж чотири прожиткових мінімуми.
— Поясніть докладніше, що собою являє соціальне таксі?
— Це безоплатна соціальна послуга коштом міського бюджету. В нас є автомобілі, які нині возять дітей, дорослих з інвалідністю та пенсіонерів з обмеженою рухливістю — тих, яким потрібна допомога. Якщо ми говоримо про бійців, які на протезах, яким важко пересуватися, вони також отримають цю послугу. Безумовно, це не окреме таксі (адже це дуже дорого, і так не працюють у жодній країні світу), це такий своєрідний «шатл», який рухається за наміченими маршрутами. Він під’їжджає, забирає людину та везе з точки «А» до точки «Б». Потім, коли їй потрібно повернутися назад, інша машина, що рухається маршрутом її забирає й довозить додому.
— Чи є якісь просування з приводу отримання земельних ділянок для учасників бойових дій?
— Насамперед ми виплачуємо компенсації за земляні ділянки, на які мають право сім’ї загиблих бійців. Більше з цього питання нічого не скажу, зрештою як і з квартирами. Це не в нашій сфері управління, адже ми формуємо соціальну політику. Але, думаю, ці питання теж розглядатимуться разом із питаннями щодо проживання, поселення та інших пільг. Зокрема зараз держава надає пільги військовим із кредитування. Нещодавно профільна комісія охорони здоров’я і соціальної політики розробляла відповідні напрямки, що реалізуватиме департамент підприємництва. Мета — надавати учасникам бойових дій можливість мікрокредитування, грошову підтримку, навчання. Тобто людина приходить і каже: «Я хочу свій бізнес». Ми запитуємо: «Що саме Ви хочете?». «Я хочу перукарню відкрити». Її навчать, розроблять бізнес-план, знайдуть приміщення. Ветерана введуть в бізнес і він працюватиме.
Нещодавно профільна комісія охорони здоров’я і соціальної політики розробляла відповідні напрямки, що реалізуватиме департамент підприємництва. Мета — надавати учасникам бойових дій можливість мікрокредитування, грошову підтримку, навчання.
— Це стосуватиметься всіх учасників бойових дій чи лише тих, хто дістав бойові травми?
— Ця програма для всіх. Адже ми розглядаємо її як підтримку економічної системи Києва. Що більше в нас розвиватиметься підприємництво, то краще буде місту та його мешканцям. До бюджету надходитимуть податки, розвиватиметься інфраструктура. Ветеранський бізнес стане одним з основних напрямків розвитку малого підприємництва. Однак перед цим людині треба пройти реабілітацію — так у всіх країнах світу. Коли військовослужбовець, не залежно від того чи солдат, чи офіцер, приходить із війни, його мають адаптувати до соціуму. Ось наші хлопці, які три місяці воювали на «нулі» — це досить великий строк — вони зовсім інші люди. Вони по-іншому дивляться на принципові речі, по-іншому спілкуються, по-іншому поводяться. Це — ПТСР, травматичні синдроми, недосипання. Воно, як не крути, все впливає на психіку. І тому людині конче необхідно пройти певні реабілітаційні заходи. Попрацювати з психологом, аж допоки психолог скаже: «Людина готова». Цей процес може тривати місяць, може два й більше.
Нині ми з департаментом охорони здоров’я визначаємо базу, на якій проводитимемо реабілітаційні заходи.
— Що саме передбачатиме така реабілітація? Суто психологічні моменти, чи й певну матеріальну підтримку?
— Людина приходить, і ми її підхоплюємо. Наші фахівці запитують: «Що ви хочете робити в цьому житті?», проводять аналітику, повністю опрацьовують відповідний кейс. Скажімо, ветеран каже: «Я все життя хотів бути водієм». «О’кей, супер! Ось, тобі курси водіїв». Він проходить курси, отримує певні навички. Потім йому допомагають з купівлею автомобіля. Це може бути будь-яка програма. Якщо в нього травма, нема кінцівки, йому переобладнають цей автомобіль. У нас є домовленості з «Рено», в нас є багато операторів, які можуть надати авто на 30 років у лізинг. І людина може сісти за кермо автомобіля й працювати протягом 30 років. Їй не потрібно сплачувати відсотки, а лише близько 2000 гривень на місяць — комусь, можливо, це видасться невигідним, але в людини буде можливість заробляти й до того ж на новій машині.
Якщо ветеран захоче стати водієм, ми допоможемо з купівлею автомобіля. Якщо в нього травма, нема кінцівки, йому переобладнають це авто. В нас є домовленості з «Рено», в нас є багато операторів, які можуть надати авто в лізинг на 30 років.
— Це вже у вас опрацьовано чи лише у планах?
— Це вже в концепції. Найближчими днями мер Києва Віталій Кличко підпише доручення розробляти цю програму. Через півтора-два місяці ми її завершимо. Бо там дуже багато нюансів: обговорення з бійцями, з депутатами. Тобто ми повинні гуртом зробити такий проєкт, який був би прикладом для всіх міст України.
— Є якісь розрахунки? Скільки ви хочете охопити ветеранів?
— Так, програма розрахована приблизно на сто тисяч осіб.
— Дякую.
Фото автора
