Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Сержант ЗСУ на псевдо «Тішина» тривалий час жив в Ізраїлі. У цій країні хлопець навчався у старших класах школи, а після, з 2014-го по 2017-й, служив строкову в ізраїльській армії. Проте Україна його рідний дім, він тут народився та жив до 16 років. Тому в лютому твердо вирішив стати на захист України.
— О 5-й ранку мені зателефонували друзі, сказали: «прокидайся, почалась війна». Прочитав новини і зрозумів, що коїться — росія вторглася в Україну. 25 лютого я записався до лав ЗСУ, — згадує військовий.
Хлопець прилетів в Україну за півтора року до повномасштабного вторгнення. Навіть не міг подумати, що почнеться велика війна. У 21 столітті це здавалось нереальним. Спочатку його ізраїльські друзі відмовляли його, мовляв повертайся до Ізраїлю, тут тихо. На що він відповів: «я маю військовий досвід і хочу воювати за Україну».
Мій новий знайомий розповів, що в армії Ізраїлю він служив в елітному підрозділі — артилерійській розвідці, наводив вогонь на ворожу техніку.
У ЗСУ чоловік служить на посаді командира відділення. «Тішина» старається прищеплювати своїм підлеглим деякі звички ізраїльської армії. До речі, розповів, що дуже помітно, як наше військо переймає натовські стандарти. Наприклад, сержантська ланка в українській армії добре функціонує. За його словами, саме сержант здебільшого вирішує всі питання своїх солдатів. — Це дуже важливо. Коли ти уважно ставишся до своїх воїнів, вони поважатимуть і підуть за тобою в бій.
На моє запитання, чи можна порівнювати війну в Ізраїлі та Україні, «Тішина» без роздумів відповів: «Це зовсім різні ситуації. В Україні відбувається справжнє пекло та масштабні бойові дії. В Ізраїлі здебільшого локальні сутички».
— Коли я потрапив сюди на війну, то почувався впевнено, тому вирішив, що маю ділитися досвідом із підлеглими. Багатьом було важко. Але мені як командиру відділення потрібно вселяти впевненість у своїх силах підлеглим. Але маю сказати, що хлопці трималися гідно, — каже військовий. — Коли до нас під’їхав ворожий танк, хлопці спрацювали відмінно, випустили по ньому 6 пострілів, аж поки він не підірвався.
На останок додав, що мотивація в нього проста — Україна його дім. І навіть якщо є змога переїхати в іншу країну — це не його варіант. В ізраїльську армію військовий ішов, щоб його навчили ефективно вибивати ворогів з Батьківщини, а не тікати. А ще він розповів про свою мрію — стати офіцером ЗСУ.
Фото автора
