Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
путін вкотре змінив «покази» щодо розв’язання ним агресивної війни в Україні. Тепер він заявляє, що це взагалі-то війна за воду. Саме так. 14 жовтня в Астані під час пресконференції російський диктатор назвав причиною широкомасштабного вторгнення «перекриття Україною води в Крим».
Закрадається підозра, що на таку дешеву відмазку його надихнув сухий клімат Казахстану. Як відомо, в республіках Центральної Азії (один з небагатьох регіонів світу, куди путіна поки ще запрошують) боротьба за водні ресурси і справді є надзвичайно актуальною.
Водночас кремлівський ватажок забув розповісти, на кого він планує напасти, аби вирішити проблему ще більшого, ніж у Криму, дефіциту води у Калмикії. За даними роскомнагляду, в березні цього року якісною питною водою були забезпечені лише 8% населення республіки.
Насправді до фейкової абсурдності та непослідовності російських виправдань агресії нам не звикати. Найкраще їх характеризує фраза (що одразу стала мемом) людини, яка називає себе президентом білорусі: «а я зараз вам покажу, звідки готувався напад».
Нагадаємо, 24 лютого путін у промові, присвяченій фактичному оголошенню війни в Україні, заявив: «нам просто не залишили жодної іншої можливості захистити росію, наших людей, крім тієї, яку ми змушені будемо використовувати сьогодні. Обставини вимагають від нас рішучих та негайних дій».
Потім неодноразово змінювалися цілі «спецоперації», методи її ведення, командувачі, події на фронті, риторика та дії того ж путіна: від «до наших планів не входить окупація українських територій» (у тій же промові 24.02) до «люди Донбасу, Запоріжжя та Херсона сказали своє слово. Вони стають громадянами росії» (30.09).
Незмінною причиною створення кремліських фейків було і є єдине: намагання путіна видати із себе «білого та пухнастого Робін Гуда». Який весь час намагається захистити: простих українців — «від київського режиму», мешканців Донбасу — від «геноциду з боку неонацистів», кримчан — від бандерівців і нестачі води, європейців — від холоду, африканців — від голоду і увесь світ — від гегемонії золотого мільярда та англосаксів.
Однак, навіть якщо путінські «водні реверанси» — це лише спроба сподобатися своїм центральноазійським колегам, які зібралися на саміт в Астані, то маємо засвідчити, що спроба виявилася провальною.
Адже навіть у Центральній Азії божевільний «Робін Гуд» з москви — зі своїми фейковими спробами когось рятувати і опікати — несподівано зазнав нищівної критики.
Джерело: Центр стратегічних комунікацій SPRAVDI
