Стабілізація та повільне відновлення 2024 рік — третій рік широкомасштабної війни — минув під знаком стабілізації української економіки. Після падіння…
Усвоїй взаємодії зі світом Організація Північноатлантичного альянсу використовує інструменти публічної дипломатії. Як саме це відбувається, розповіла в ексклюзивному інтерв’ю АрміяInform помічниця генсека НАТО з публічної дипломатії Байба Браже. Журналіст АрміяInform мав нагоду поспілкуватися з високопосадовицею в рамках зустрічі міністрів оборони країн НАТО, яка тривала 12-13 жовтня у Брюсселі.
− Чому публічна дипломатія має значення для спілкування НАТО зі світом?
− Дякую за інтерес. Стежу за АрміяInform у соцмережах і дякую за вашу роботу із донесення правди про російсько-українську війну та Україну до світу.
Альянс повністю підтримує Україну, аби перемога була якомога швидшою.
Для НАТО публічна дипломатія — це те, що ми робимо вже досить довго. Вона включає в себе різні активності відповідного відділу. Альянс був першою великою міжнародною організацією, яка створила окрему установу з публічної дипломатії.
Усе, що ми робимо — це стратегічні комунікації.
Ми здійснюємо класичну публічну дипломатію, тобто сприяємо міжнародним дебатам щодо безпеки та ролі НАТО в цьому. Співпрацюємо з аналітичними центрами, з університетами, з молодіжними групами.А також із такими країнами-партнерами, як Україна, щоб переконатися, що роль і цілі НАТО, а також співпраця, були добре зрозумілими.
Публічна дипломатія потрібна,щоб наші суспільства у країнах Альянсу підтримували НАТО. Водночас ми також дбаємо про те, щоб інші країни світу розуміли, що таке НАТО.
Ми використовуємо пресу та медіа в цілому задля спілкування з Генеральним Секретарем та іншими лідерами. Регулярно працюємо з журналістами та гарантуємо широку обізнаність про НАТО — це один із інструментів у нашій роботі.
Надаємо гранти неурядовим організаціям або аналітичним центрам, які хочуть організувати дискусії. Але також цільові гранти для підвищення стійкості проти дезінформації. Це скоріше експериментальний тип ініціатив — ігрові проєкти, тренування. А журналісти знаходять нові підходи до протидії дезінформації.
Ми також активно працюємо в цифровому форматі, адже не так багато людей мають змогу особисто відвідати НАТО.
Тому безумовно дуже важливим є наш образ у мережі Інтернет: веб-сайт, соцмережі, трансляції. Уся наша робота відповідає основним цілям і завданням, які ставить перед собою НАТО:
− Як пандемія коронавірусу змінила публічну дипломатію Альянсу?
− Ми інвестували досить багато в цифрові технології. І фактично використовуємо кризу як можливість. Водночас ніколи не припиняли працювати особисто. Але була й дистанційна робота.
У цьому аспекті інвестиції в потужні цифрові комунікації — найкраще обладнання, технології, людей — мали вирішальне значення.
Вищезгадані зусилля допомогли нам вийти на новий етап у наших цифрових комунікаціях. Ми всередині НАТО чітко бачили, що збройні сили в наших країнах дійсно допомагали медикам, урядам і країнам.
Через публічну дипломатію ми розповідали історії про те, як збройні сили допомагають протистояти цій жахливій хворобі, забезпечуючи військове матеріально-технічне забезпечення. Як будувалися військові госпіталі, як військові літаки транспортували пацієнтів.
Також бачили, що союзники допомагають один одному, що союзники допомагають партнерам і навпаки. У результаті серед громадськості була досить висока оцінка ролі військових.
Люди дізналися історії про героїзм наших військових колег, лікарів та населення.
− Яка роль країн-партнерів, особливо України, у публічній дипломатії НАТО?
− Одним із головних завдань НАТО є робота з партнерами. І Україна була та залишається одним із найкращих партнерів Альянсу.
Хартію про стратегічне партнерство Україна − НАТО було підписано у 1997 році. Тоді ж було відкрито Офіс інформації та документації НАТО в Україні.
Понад 2 сотні груп з України вже відвідали штаб-квартиру НАТО. Це було не лише для дискусій, але й щоб дати українцям розуміння, як працює організація.
Учасники міжнародного семінару в Сумському державному університеті «НАТО та Україна: чому ми хочемо зробити націю стійкішою?».
У 2008 році наші лідери чітко сказали в Бухаресті, що колись Україна і Грузія будуть членами НАТО.
За цей час ми багато чому навчалися в українських партнерів, але ми також допомагаємо навчати їх боротьбі з дезінформацією. У нас є стратегічна комунікаційна програма для посилення цього потенціалу в Україні.
Ми обмінюємося інформацією, показуючи, як Україна самообороняється, як Україна бере участь в операціях НАТО. Так було до (повномасштабної. — Ред). війни і буде знову після перемоги.
У роботі з партнерами, наприклад Грузією чи Йорданією, ми прагнемо відповідати інтересам партнера, але водночас належним чином представляти власні цілі та мету організації.
− Як соцмережі змінили публічну дипломатію НАТО?
− Це одна зі сфер, яка змінила Альянс найбільше. Насамперед це стосувалося розвитку технологій. Задля розвитку можливостей самого НАТО та моніторингу ворожих інформаційних кампаній. А саме: що конкретно відбувається (у кіберпросторі. — Ред.), і як НАТО атакують Китай, росія, білорусь та Іран.
Ми робимо 2 речі. По-перше, переконуємося в розумінні інформаційного середовища та дезінформації як такої. Ми багато в це вкладаємо. Завдяки цьому ми можемо бачити ворожу діяльність, їхні наративи, і це дає нам можливість реагувати за потреби.
Друга частина — як розповідаємо наші історії через соцмережі. Власне, не лише Альянс присутній там, але й генсек, його речник, Представництво НАТО в Україні.
Ми постійно експериментуємо, наприклад, з відео. Нещодавно ми опублікували нову 3D-анімацію про космос.
Через наші соціальні мережі ми можемо охопити ширшу аудиторію. Ми працюємо з кількома лідерами громадських думок, які активні на платформах, де нас немає. Наприклад, НАТО немає в TikTok.
Також у нас єпрограма «НАТО по-русски». Вона для тих, хто читає лише російською і прагне зрозуміти більше фактів про НАТО.
Після нападу росії на Україну в 2014 році ми багато працюємо над контентом українською мовою.
− Як відділ публічної дипломатії співпрацює з контактними посольствами?
− Це чудова мережа посольств держав, які особливо зацікавлені в публічній дипломатії у країнах-партнерах. Наприклад, в Україні вже 2 роки як це посольства Великої Британії та Канади. Вони доручають разом з нами здійснювати публічну дипломатію.
Дипломати на місцях добре знають країну, мають відповідні ресурси, аби краще координувати роботу із союзниками. Посли чудові — від Нової Зеландії до України, на Близькому Сході та навіть у Пакистані.
− Що Ви думаєте про феномен NAFO?
−Я вважаю, що це чудова низова ініціатива. Я була вражена їхньою роботою. Вони вміють ідентифікувати дезінформацію та дуже солідарні один з одним.
Нам у НАТО потрібна саме така робота, щоб привернути увагу наших суспільств до стійкості. Я дуже підтримую те, що вони роблять та дуже пишаюся тим, що отримала власний аватар.
@armyinformcomua
За матеріалами ДБР повідомлено про підозру нардепу, який організував своїм знайомим незаконне переправлення через кордон під виглядом «водіїв».
У Силах оборони спростували інформацію про нібито початок боїв за Покровськ.
Оператор FPV-дрона 2 механізованого батальйону 66 механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго з позивним «Професор» один з тих, хто щодня працює з метою знищення противника та зриву його планів зайняти нові рубежі на Лиманському напрямку.
Бійці роти ударних безпілотних авіакомплексів Muramasa 109 бригади Сил тероборони ЗСУ показали знищення понад 10 різноманітних транспортних засобів ворога.
На Куп’янському напрямку зараз перебувають військовослужбовці 77-ї окремої аеромобільної бригади.
Працівники Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генпрокурора повідомили про підозру судді Господарського суду Києва та колишньому вищому керівництву держави.
від 25000 до 35000 грн
Павлоград
Військова частина А4759
від 25000 до 60000 грн
Чортків, Тернопільська область
від 20100 до 120000 грн
Суми, Сумська область
від 21000 до 51000 грн
Миколаїв Жовтневий, Миколаївська область
Стабілізація та повільне відновлення 2024 рік — третій рік широкомасштабної війни — минув під знаком стабілізації української економіки. Після падіння…