Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Зусиллями Уряду, волонтерів, усіх небайдужих сім’ї з’єднуються. Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України розповідає лише про деякі з них у матеріалі «Щастя бути вдома: з рф та ТОТ повернули вже 96 українських дітей».
Одні з перших повернутих дітей — Кіра Обединська та Ілля Матвієнко. Російські загарбники примусово вивезли їх з Маріуполя до так званої ДНР. Обоє втратили батьків під час бомбардувань та були поранені. Боротьбу за них вели не лише рідні, а й держава. Щойно після повернення в Україну їх в столичному «Охматдиті» відвідав Президент Володимир Зеленський. Зараз вони огорнуті турботою рідних, встигли оговтатись від пережитого на чужині, відновити здоров’я. І мріють про одне: якнайшвидше побачити Перемогу.
Сестри Кучугуріни також родом з Маріуполя. Їх повернення на вільну Україну було дуже складним. Ще до війни старша сестра Валя виїхала до Дніпра, а Софія та Настя залишилися з мамою та братом в місті. Мама та син потрапили під обстріл і загинули. Старша, Валя, намагаючись витягти осиротілих сестер з-під окупації, зателефонувала на гарячу лінію Мінреінтеграції. Тепер дівчатка живуть в Дніпрі. Сімейство з’єдналося та зараз живе щасливо: Валя одружилася та вступила до університету. Софія та Настя навчаються у школі.
Студенти Іван Матковський та Максим Бойко. Підлітків вдалося повернути з ТОТ Донецька. Наразі хлопці мешкають у Хмельницькому, куди перемістився їхній навчальний заклад — Маріупольський будівельний коледж. Вони займаються спортом: Максим — футболом, а Іван — боксом.
Родина Межевих. Євген Межевий самостійно виховує хлопчика Матвія та двох доньок — Святославу та Олександру. При спробі покинути окупований Маріуполь родину розлучили. Батька відправили на фільтрацію, а дітей — в росію. Однак, Євгену вдалося вирватися з рук окупантів знайти та забрати дітей. Наразі родина разом, мешкає у столиці Латвії — Ризі.
Сашко Радчук. Одинадцятирічний Сашко разом з мамою мешкав в Маріуполі. Коли місто почали обстрілювати, вони ховалися у підвалі. Їсти готували на мангалі, за водою ходили на тамтешній завод. Коли підприємство оточили, їх з мамою взяли в полон, потім розлучили. Хлопчик був поранений, однак, на окупованих територіях лікування практично не отримував. Відразу після повернення на Батьківщину йому надали всю необхідну допомогу в лікарні «Охматдит». Наразі Сашко разом з бабусею мешкають в місті Ічня Чернігівської області.
«Ми боремося за кожного маленького українця! — наголосила Віцепрем’єр-міністр України Ірина Верещук. — Адже діти — це і є наша держава, наше майбутнє. І ми обов’язково потурбуємося про те, щоб кожен з них був в безпеці й комфорті».
Мінреінтеграції висловлює подяку усім, хто долучався та долучається до повернення дітей в Україну: урядовим організаціям, дипломатичним установам, волонтерам, міжнародній благодійній організації SOS Дитячі містечка та усім небайдужим.
Нагадуємо, якщо Ви маєте будь-яку інформацію про незаконне вивезення дітей до рф, можете зателефонувати до НІБ на цілодобову гарячу лінію 16-48 та до Департаменту кризового реагування Мінреінтеграції: 050-562-03-13.
